Види забобонів

Про ворожіння по Біблії, віру в талісмани і сни та про інші забобони, розповідає єпископ Олександр (Мілеант) . . .

Ворожіння по Біблії, забобонні заклинання

Неприпустимо слово Боже або слова з церковних молитов ставити разом з ворожильними книжками чи картами. У слові Божому, у дусі якого складена більша частина церковних молитов, немає двозначних місць, які б роз’яснювали для людини бажане питання. Воно дане людині тільки для спасіння душі, а не для розгадки якихось інших питань.

Віра в талісмани

У православного християнина є міцні захисники від напастей. Це – нагрудний хрест його і в той же час часте обгороджування себе хресним знаменням; це святі ікони, це – Ангел-хранитель. Носити ж або зберігати такі вигадані речі, як, наприклад – «сон Пресвятої Богородиці» або «лист, знайдений в Єрусалимі», повний всяких безглуздостей і жалюгідного забобону; а також надівати на дітей «ладонки», для оберігання їх від хвороб і «лихого ока», папірця з якимись текстами або амулети (наприклад, ланцюжки, шнурки та ікла, або шерсть з ведмедя) – усе це означає не що інше, як (говорячи текстом соборних правил) надівати на себе «узи душ». За цей гріх навіть належить відлучати з Церкви (Лаодикійський Собор, 36).

Віра в домових, водяних і лісовиків

Поза сумнівом, злі духи існують і християнин не може не визнавати їх існування після безлічі свідоцтв про них у слові Божому і з власного досвіду боротьби з ними, якщо він прагне до більшої чистоти життя. Але «домових», «русалок» та інших не існує. Це вигадка і різні уособлення язичницького світу.

Віра снам

Язичницькі мудреці по-різному судили про сни. Один з них, Протагор, казав: «Кожен сон має своє значення, свій сенс, і для людського життя корисно звертати на них увагу». Інший же язичницький мудрець, Ксенофан, пояснював, що усі сни порожні та оманливі, і помиляється той, хто звертає на сни увагу і влаштовує згідно них свої справи. Істини треба шукати в середині, тобто, по-перше, не на усі сни слід звертати увагу і, по-друге, не усі сни потрібно зневажати, вважати їх порожніми.

По-перше, говоримо, не на усі сни слід звертати увагу. Сам Бог перестерігає людей через Мойсея не гадати по снах (Лев. 19:26). Безрозсудні люди, каже Сирах, обманюють самих себе марними і хибними надіями; хто вірить снам, той подібний до того, хто обіймає тінь або женеться за вітром (Сир. 34:2). Більша частина снів суть тільки природний наслідок збудженої людської уяви. Про що людина вдень думає, чим вона сильно зацікавлена, чого вона пристрасно бажає або не бажає, це і сниться їй. Святий Григорій розповідає про одну людину, яка довіряла снам і якій уві сні обіцялося довге життя. Вона зібрала багато грошей, щоб у достатку прожити довге життя своє; але раптом захворіла і незабаром померла, і, таким чином, не змогла скористатися накопиченим багатством і в той же час не узяла з собою у вічність жодних добрих справ. Як бачимо, є багато снів порожніх і оманливих, які нічого не означають і на які не слід звертати уваги.

Але, по-друге, є і такі сни, які мають значення і на які слід звертати увагу. Вкажемо для прикладу на сон Йосифа, одного з дванадцяти синів патріарха Якова. Йосифу приснилося, що він з батьком і братами жне в полі пшеницю; сніп Йосифів стояв прямо, а снопи батька і братів оточили його і вклонилися йому. Цей сон точно виконався: після закінчення певного часу Йосиф, проданий братами в Єгипет, став там правителем. І коли в Єгипет приїхали батько і брати його, то повинні були кланятися йому і шанувати його. Так само збувся пророчий сон фараона, царя єгипетського. Якби фараон не звернув уваги на цей сон і не зробив великих запасів хліба в урожайні роки для років неврожайних, то він гірко розкаювався б: жителі Єгипту, а також батько і брати Йосифові померли б голодною смертю.

І багато з людей, а можливо і з тих, хто перебуває серед нас, мають причину розкаюватися в тому, що не звернули уваги на деякі свої сни. От для прикладу одна розповідь. Один безпутний юнак, що не слухав умовлянь своїх кращих друзів, які направляли його на кращу путь, побачив одного разу уві сні свого батька, який строго повелівав йому залишити безпутне і безбожне життя і виправитися; але, згідно з висловом Спасителя, якщо не слухають закону, то не послухають і того, хто б воскрес з мертвих, – юнак не звернув жодної уваги на свій сон. Через якийсь час він знову бачить такий же сон: йому знову сниться батько, який заявляє синові, якщо він не змінить свого життя, то в такий-то день його наздожене смерть, і він з’явиться на суд Божий. Юнак розповів, жартома, про свій сон товаришам і не лише не подумав про виправлення життя, але навіть як би посміявся над загрозою, отриманою уві сні. Саме на той день, в який уві сні батько погрожував синові смертю, він призначив велику гулянку з товаришами. І що ж? Серед веселощів сина вражає несподівано апоплексичний удар, і він через декілька хвилин помирає!

З наведених тут оповідань ми бачимо, що не усі сни оманливі і порожні, є сни, які дійсно виконуються в житті.

Декілька порад про те, як треба ставитися до сновидінь

1) Якщо сни спонукають нас до добра і утримують від зла, то вважайте ці сни перстом Божим, що вказує на небо і відхиляє нас від дороги в пекло.

«Бог говорить один раз і, якщо того не помітять, удруге: уві сні, у нічному видінні, коли сон находить на людей, під час дрімоти на постелі. Тоді Він відкриває в людини вухо і закарбовує Своє наставляння, щоб відвести людину від якого-небудь наміру і віддалити від неї гордість, щоб відвести душу її від прірви і життя її від ураження мечем» (Іов. 33:14-18).

«Коли побачиш уві сні образ хреста, – учить преподобний Варсонофій, – знай, що цей сон істинний і від Бога, але постарайся від святих отримати тлумачення значення його, і не вір своєму помислу».

2) Якщо ж ви не упевнені або не маєте розумної причини думати, що сон походить від Бога, особливо якщо сон стосується неважливих, байдужих предметів, то немає потреби звертати увагу на сни і влаштовувати згідно них свої справи. Будьте обережні, щоб, звертаючи увагу на кожен сон, не стати забобонними і не впасти в гріх.

3) Якщо, нарешті, сон тягне людину до гріха, то він наслідок нашої зіпсованої, засмученої уяви, нашої фантазії, або ж він походить від того, від кого нехай збереже нас Бог Своєю благодаттю (тобто від диявола).

Святитель Феофан Затворник писав: «Сни краще пропускати без уваги. Інші з них, можливо, і означають щось, але як нам визначити це точно не дано, а припущення можна зробити оманливі і некорисні, тому краще забувати їх. Вони на це і засуджені природно, бо зазвичай забуваються. Майте на увазі, що сни бувають натуральні, бувають від Ангелів і святих, бувають і від бісів. Які від Ангелів і святих, мир душевний творять і надовго залишають його в душі, а які від бісів – мир усередині розоряють; свої ж сни – пустопорожні і безладні. Біси безсилі, – і нічого не можуть нам зробити. Але їм попускається іноді ближче підступити до дітей Божих і потривожити їх, частково для випробування, частково для напоумлення, частково для свідоцтва ним самим, що все таки вони суть. У цих же видах попускається їм і сни творити».

Надмірна віра в передчуття

Передчувати якусь надзвичайну зміну в житті, а особливо смерть, людина може. Але, здебільшого, передчуття бувають оманливими, бо здатність до них втрачена через гріхопадіння Адамове, бо вони походять часто від зніженого життя або від засмученої уяви. Отже, на підставі їх остаточно вирішувати своє або чуже майбутнє не варто, і тим самим вводити себе в марний страх або ж у хибну радість. Це означало б забути про Промисел Божий, який управляє життям нашим і який за своїми премудрими і благими намірами може і уберегти нас від найочевиднішої біди, або, навпаки, зовсім не виправдати радості, що передчувається нами. Єзекія через тяжку хворобу свою повинен був померти, і – не помер. Аман наперед радів тріумфу своєму над Мардохеєм, але передчуття не збулося. Не кваптеся вірити передчуттям.

Вірування зустрічам та іншим прикметам

«Від Господа спрямовуються кроки людини» (Пр. 20:24). Замість того, щоб вірувати і керуватися в житті своїм здоровим міркуванням, забобонна людина ставить свої успіхи або ж невдачі в справах у залежність від різних прикмет. Дехто вважає: зустріч зі священиком або з людиною, що несе порожні відра, нещаслива; понеділок для початку справ важкий; третя свічка, що горить на столі, небезпечна, 13 людей за столом теж, а ненавмисно погашена свічка провіщає гостя; не можна дарувати гострі предмети і т. п. Якщо детально вдивитися в ці прикмети, то для багатьох забобонів знайдуться прості історичні або живі практичні підстави, а для усіх взагалі забобонів – ясні спростування в слові Божому і в здоровому глузді. Християнинові треба відмовитися від всяких забобонів і прикмет.

Автор: єпископ Олександр (Мілеант)