Дива

Про адекватне ставлення до чудес роздумує священик Сергій Круглов . . .

Під «дивом» часто мають на увазі щось отаке надприродне, з ряду геть, що не лізе в жодні ворота, що відбувається проти всіх правил – але, проте, певна різниця між дивом і абсурдом, безглуздістю, у свідомості людей все-таки є. Це, передусім, тому, що в дива існують, як і у всього на світі, свої закони.

Головний з них такий: диво, звідки б воно не відбувалося (а ми знаємо, не все, що падає згори, буває від Бога, дух нечистий, щоб збити з пантелику, спокусити чи налякати людей, теж влаштовує немало «чудес». Але ми тут говоритимемо саме про чудеса в їх одвічному сенсі, тобто про чудеса Божі), – відбувається завжди для людини. Людина неодмінно буває учасником дива, хоч би просто як глядач.

Чому немає чудес на Юпітері? Бо там немає людей. Будьте упевнені: щойно людина досягне цієї планети, так там відразу з’явиться безлічі чудес. Диво – передусім, те, що як диво може сприйняти людина.

Боже диво відрізняється ще і тим, що воно – не фокус, ефектно поставлений, щоб просто уразити уяву глядача. Воно навіть не спосіб вразити його демонстрацією всемогутності Творця і величі творіння; такими речами швидше можна визнати численні, грізні і прекрасні явища первозданної природи. Боже диво – завжди спрямоване на те, щоб принести людині якусь користь, воно покликане щось у людині змінити: пробудити віру, зміцнити надію, нагадати про любов, підказати щось життєво важливе.

Дивом Бог хоче привернути до Себе людину, Своє улюблене, блудне дитя, яке страждає; причому зробити це – от ще одна відмінність Божого дива від бісівського фантома – ненасильно, з повагою до людської свободи. У волі людини залишається, чи прийняти диво як явлення Боже у своєму житті, чи впустити його у своє серце, розум, віру, чи дати йому в чомусь змінити себе – або посміятися і відкинути.

У цьому сенсі – чуда як чогось, що здійснене Богом особисто для людини – справжні чудеса зовні часто бувають непоказні, непомітні для інших, те, що стало переконливим дивом для одного, для інших може бути тільки приводом здивовано знизати плечима. Кого і в чому переконали «дивовижні» шоу Девіда Коперфільда, що здійснювалися при натовпі глядачів? Чиє життя змінилося після них у Божій бік, у бік отримання любові і подолання смерті?..

Масовістю, видовищністю, ефектністю відрізнятимуться якраз шоу антихриста. І коли бачиш натовпи людей, які рвуться сьогодні на сеанси екстрасенса-цілителя, а завтра – до ікон, що мироточать, натовпи тих, хто сподівається саме на таке ефектне диво, розумієш, які саме психологічні процеси, що відбуваються в людях, антихрист візьме на озброєння. (Звичайно, чудеса здійснюються і біля мироточивих ікон і мощів, але не гарантовано і не для всіх – вірні слова Христові: «За вірою вашою нехай буде вам» (Мф. 9:29))

І, навпаки, невеликі події бувають чудесами для нас. Як кажуть святі: невіруючого хоч від ніг до голови обклади чудесами – він і не почухається, а для вірного сонце вранці встало – і це диво. Збіги і випадковості в моєму буденному житті, що призвели до важливих результатів: розумінню того, що Бог береже нас як дітей Своїх, отриманню віри, зміні світогляду, відновленню любові, примиренню зі старим ворогом, зустрічі із втраченим другом – для мене явне диво, але таке, яким особливо і не похвалишся.

Пам’ятаю, я служив панахиду в сороковий день на могилі друга – і всередині себе казав Богові: «Правда ж, у нього все буде добре, Ти ж приймеш його з миром?» І коли на дерев’яний хрест з хмар впав сонячний промінь, і в цей промінь сіла синиця, і так сиділа до кінця панахиди – і мені, і присутнім без слів стало ясно: це диво Божої відповіді і розради, послане спеціально для нас.

Пам’ятаю ще, якось на Новий рік в однієї нашої парафіянки вдома замироточили іконки, звичайні паперові. Звичайно, всі побігли дивитися на диво, урочисто принесли іконки в собор – а вони в соборі раптом мироточити перестали. Коли про це сказали архієреєві, він відповів: «Не потрібно було нести їх у собор, напоказ. Це було диво, дане тільки для цієї сім’ї, і вони одні знають, саме навіщо».

Чудеса Божі (пригадаймо євангельські описи того, що робив Христос) – не порушення законів природи, це прояв законів, але інших: невидимих підсліпуватому оку пропащої людини законів Царства Божого. Ці закони – любові, милосердя, благої ієрархічності творіння, життя вічного – протилежні до механізмів насильства і розпаду, які ми знаємо як закони, що пронизали світ цей подібно до метастазів, і дослідженнями яких іноді так необачно гордиться наука.

Чудеса Божі спрямовані на те, щоб приголомшена дивом людина побачила невидиме крізь морок і пелену повсякденності, пізнала би ці закони Царства, а через них – і Самого Законодавця, щоб змогла знайти в це Царство дорогу і відновити стосунки в любові з Богом, ближніми, самим собою.

Автор: священик Сергій Круглов