Пасхальний тиждень. Четвер (Ін. 3:1-15)
«Якщо хто не народиться звище».
Тут мова іде про автентичне християнство. І Христос наголошує найперше на Хрещення Святим Духом, бо саме хрещення водою і християнство зовнішнє є чимось дуже малим чи, радше, християнським фарисейством.
* * *
З Анею я познайомився в Києві, куди мене запросили дати духовну науку для катехитів. Після Святої Літургії і науки в мене залишалось багато часу до вечірнього поїзда до Львова і запитав я, хто міг би мені провести невеличку екскурсію по цікавих місцях столиці. Аня з радістю згодилася. З перших хвилин я зрозумів, що це надзвичайно добра душа. Таких навіть у двохмільйонному Києві чи набереться десяток. Мені здається, такі люди народжуються від Бога, бо стати такими неможливо.
Життя її нелегке. Чоловік залишив, син наркоман. Приходиться важко працювати, щоб винаймати і оплачувати квартиру. Але яка душа! Ні найменшого незадоволення чи нарікання! Добре, що доля подарувала їй п. Орисю, а Орисі – її. Дві душечки, як дві сестрички Божі. Поза роботою не знає іншої дороги, як церква, відвідини хворих, щира молитва за тих, що далеко ще від Господа. Зустрінеш такого ангелика земного, нічого не хочеться, тільки хоч трошечки бути до нього подібним.
Ось хто змінює світ і є громовідводом Божого гніву для нашої грішної землі.
Не звертаючи особливої уваги на цікаві місця столиці, я намагався почерпнути перлини її душі і серця або радше відблиск Божої Доброти.
* * *
Про св. Франциска Салезького оповідають, що замолоду він був дуже енергійним, вибуховим, холеричним. Вчився на священика. Розумів, що це недопустимо для богопосвяченої особи. Двадцять років важкої, виснажливої духовної праці над своїм характером, при Божій помочі, допомогли йому стати одним з наймирніших, найспокійніших, найрозважливіших священиків і опісля – єпископом. Потрібно сильно захотіти, просити Бога – і неймовірне може здійснитися. Без праці і хліба немає.
