Другий тиждень після Пасхи. Субота (Ін. 6:14-27)

На перший погляд все виглядає добре. Люди горнуться до Ісуса, долаючи великі відстані, щоб послухати Христа, а ще більше – побачити сенсацію – Його чуда. Та Христос дивиться глибше, аніж людина – у саме серце. І там Він побачив те, що Йому не дуже сподобалося: «Ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились. Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне». Ісуса більше цікавить духовне вдосконалення, навернене серце, а не зовнішні елементи.
* * *
Якось довелося мені поїхати з однією сім’єю, яка мала досить поважні духовні труднощі, до одного відомого священика-екзорциста біля Чернівців. І сам хотів дещо для себе навчитися, побачити, як він веде молитви. Людей у той час не було, всі розійшлися по родинах на нічліг чи додому. Прийнявши і вислухавши моїх знайомих, він дав їм деякі настанови. І для мене цей вимучений цілоденною працею отець посвятив кілька хвилин. Жалівся, що люди в ньому бачать якогось мага, чудотворця, Бога, який мав би розв’язати всі їхні проблеми. Та коли він їм говорить, що і вони повинні прикластися до вирішення проблем через молитву, часту сповідь, ходіння до церкви, кинути погані звички, то більшість людей не хочуть цього робити: «Ми тобі заплатимо гроші, а ти сам усе зроби – допоможи». Через таку поведінку людей не хочеться з ними зустрічатися. Бог бажає, щоб сама людина прикладала зусилля до зміни свого життя на краще.