Четвертий тиждень після Пасхи. Середа (Ін. 7:14-30)
«Чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу?»
Субота для євреїв була святою. Інколи аж пересадно. Образити Бога і ближнього часом було меншим гріхом, ніж порушити суботу. Христос поставив все на свої місця: «Не людина для суботи, а субота для людини».
Як ми, християни, святкуємо неділю чи інші релігійні дні? Спимо! Треба відіспатись, бо в суботній день були в гостях, телевізор до півночі дивились, а потім його дивимось другу половину неділі. А ще можна добре випити, бо вихідний. На молитву, читання релігійної книжки чи піти до церкви вже і часу не вистачає. Якщо б Господь замість понеділка дав ще одну неділю, то, можливо, вже і для Нього трохи б часу знайшли.
* * *
Закінчилась ранішня Свята Літургія в церкві св. Онуфрія у Львові на 7.30 год. Виходжу з храму на подвір’я, підходжу до групи жіночок.
– Скидаєтесь на пляшку, може, не вистачає? – жартую я.
– Так, отче, у моєму селі, чоловіків інакше на Службу Божу не загониш. Збираються після церкви на випивку. І ввечері ледве до хати дійдуть або приводять їх. А ми радимося, що маємо купити, бо йдемо в Дім пристарілих, на Майорівці, до одиноких. І так собі практикуємо щонеділі, по-можливості їх відвідувати. Тішаться, чекають нас, як рідних. Щось їм принесемо, поговоримо, приберемо їм кімнатки, почистимо одежу, декого помиємо, викупаймо… Здається, їм приносимо радість, але ще більше радіємо ми самі. Бог дає на душу таку ласку, благодать, які ніякий відпочинок чи театр не приносить… – говорили жінки.
* * *
Як є багато самотніх, хворих, кому можемо принести промінчик щастя! Перший крок завжди незвичний, трудний… Попробуй зробити його, як мала дитина, а потім…
