Користолюбство є старою закваскою, і куди б вона не потрапила, робить його нечистим. Хоча б ти мало що придбав неправедно, заквасив цим увесь свій статок. Тому часто мало що, придбане безчесно, звергало багато що, набуте чесно. Бо немає нічого небезпечнішого за користолюбство; хоча б ти до своїх сховищ приробляв ланцюги і засуви, даремно робитимеш все, якщо замкнув всередині користолюбство, цього найлютішого розбійника, котрий може відібрати в тебе все.

Як же, скажеш, багато користолюбців не зазнають цього? Неодмінно зазнають, хоча і не відразу; а якщо уникнуть тепер, то тим страшніше буде тоді; вони зберігаються для більшого покарання. Притім, якщо вони самі уникнуть, то нащадки їхні зазнають заслуженого ними. Але, скажеш, чи справедливо це? Вельми справедливо. Той, хто отримав спадок, придбаний неправедно, хоча сам і не крав, але володіє чужою власністю, знає це добре, і тому справедливо може постраждати.

Бо, якщо б ти взяв що-небудь від грабіжника, а потім пограбований прийшов би до тебе і став вимагати своє назад, то чи міг би ти виправдовуватися тим, що не ти пограбував його? Зовсім ні. Що б ти відповідав, скажи мені, проти звинувачення? Що інший відібрав? Але ти володієш. Що інший пограбував? Але ти користуєшся. Це відомо і з законів зовнішніх, котрі, не торкаючись злодіїв і грабіжників, повелівають стягати з тих, у кого хто знайде свою власність.

Отож, якщо ти знаєш скривджених, то нагороди їх і зроби так, як зробив Закхей, з великим надлишком; а якщо не знаєш, то я вкажу тобі інший шлях і не позбавлю тебе лікування: роздай все бідним, і таким чином виправиш зло. Якщо ж деякі передали таке майно дітям та онукам, то вони зазнали замість одного інше зло. Але що я кажу про те, що буває тут? Чи не буде сказано про це в той день, коли предстануть оголеними ті та інші, і пограбовані, і грабіжники, чи, краще сказати, не однаково оголені. Від майна вони будуть однаково оголені, але одні з них будуть вкриті гріхами, нажитими з майном. Що ми зробимо в той день, коли нагий і позбавлений усієї власності предстане перед страшним судилищем, і ніхто не захищатиме тебе? Що ти скажеш Судді? Тепер ти можеш обманути суд людський, а тоді того суду вже не буде; або краще, не можеш і тепер; бо і тепер той суд – у своїй силі.

Бог бачить усе здійснюване і “близько” до скривджених (Пс. 144:18). Скривджений, хоча б він був і не гідний того, щоби мстити за нього, неодмінно має Бога месником за себе, тому що спричинене йому зло не на догоду Богові. Як же, скажеш, такий-то нечестивець благоденствує? Але не надовго. Послухай, що говорить Пророк: “Не ревнуй злочинцям, не май заздрощів до тих, що чинять беззаконня, бо вони, як трава, скоро посохнуть” (Пс. 37:1-2). Де ж, скажи мені, хижак, котрий переселився звідси? Де його світла одежа? Де гучне ім’я? Чи не все пройшло? Чи не все, що належало йому, є тінь і сновидіння? Те саме буде і з кожною такою людиною.

Зібрання повчань