Одинадцятий тиждень після П’ятдесятниці. П’ятниця (Мф. 24:27-33, 42-51)
(закінчення)
12 етап – Чи розірвати зв’язок з кривдником, чи його продовжувати?
Заново відновлення стосунків вимагає більше зусиль, ніж те, яке ніколи не було порушене.
Існує багато ситуацій, коли поєднання з кривдником є неможливим – незнаний наїхав на дитину автом і втік, скрився з місця злочину; уже кривдник померлий; пропав безвісти; особа невиправна.
Та однак у серці простити треба всім. Воно необхідне, щоб отримати внутрішній спокій.
Вияви (форм) прощення зовнішнього можуть бути різні:
- при зустрічі привітатись, поговорити;
- не мати в думці помсти;
- не осуджувати кривдника поза очі;
- бажати йому щастя;
- навіть бути вдячними йому. Через прикрий випадок я пізнав себе, пізнав свою слабкість. Він – мій добродій для нагороди в Божому Царстві.
А тепер застановімся, які зміни мають бути між ображеним і кривдником.
- Кривдник повинен пізнати в кривді частину своєї вини; повинен бути готовим вислухати ображеного до кінця, коли той прийде; попробувати поставити себе на його місці; по можливості направити кривду, чи то матеріяльну, чи знеславу доброго імені.
Собі поставити кілька питань: Чи вистарчає з моєї сторони, тільки сама перепросьба? Чи цей прикрий випадок чогось навчив мене? Як у майбутньому маю поступати?
- Ображений: Що довідався я сам про себе? Чи навчився я далі бути лагідним? Коли мене щось нервує в поступках інших, чи я починаю від себе самого, чи шукаю причини в інших: «Чому бачиш скалку в оці брата свого?..»