Досліджувати Писання
Роздуми Михайла Лукіна, що присвячені подіям Книги Діянь святих апостолів . . .
«Усе Писання богодухновенне і корисне для навчання, для викривання, для виправляння, для наставляння в праведності» (2Тим. 3:16); «Бо слово Боже живе і дійове, та гостріше від усякого меча двосічного: воно проникає до розділення душі й духу, суглобів і мізків, і судить помисли й наміри сердечні. І немає створіння, схованого від Нього, але все оголене і відкрите перед очима Його: Йому дамо звіт» (Євр. 4:12,13); «Закон Твій – світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх» (Пс. 118:105), – ці та множина інших біблійних цитат запевняють нас у важливості, дієвості Священного Писання. Ба більше, як запевняє Христос: «Якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками; і пізнаєте істину, і істина визволить вас» (Ін. 8:31,32). Не більше, і не менше.
Проте, попри важливість слова Божого для життя кожного з нас, більшість людей ставляться до цього слова, м’яко кажучи, недбало, якщо взагалі ігнорують його. Але не будемо зараз про це, а краще звернемо увагу на доволі нетипову ситуацію, коли певна група людей цілком серйозно поставилася до слова Божого. Це були верійські юдеї, які «прийняли слово [Благої Звістки, яке до них приніс апостол Павло] з усією ревністю, щоденно розбираючи Писання, чи точно це так. І багато з них увірувало…» (Діян. 17:11,12). Багато хто сприйматиме цей факт увірування як само собою зрозумілу річ: люди почули Благу Звістку і увірували в неї.
Але стривайте, а чи так вже часто ми стикаємося в Біблії із ситуацією описаною вище, коли група юдеїв, людей, які мали Святі Писання, розбирали їх, щоб пересвідчитися в істинності почутого? Насправді ні, і це робить щойно наведений випадок унікальним. І повчальним, адже в дійсності не так вже багато людей, які вважають себе віруючими, ретельно досліджують Писання в масовому порядку. Так, завжди є люди закохані в Біблію, які буквально не розстаються з нею, але щоб ціла община була такою… Певно, у верійської общини був добрий учитель, який прищепив їй любов до Біблії, що згодом дало добрі плоди. Звісно, це лише припущення, яке не спростовує значення добрих наставників з вивчення Біблії. Цінуйте їх.
Автор: Михайло Лукін