Шістнадцятий тиждень після П’ятдесятниці. Четвер (Мк. 7:24-30)
Поспішає сюди і жінка – бідна, у сльозах, сором’язлива… Вона йде зігнута, майже повзком і починає кричати: «Змилосердься наді мною, о Господи! Мою дочку, до такої міри мучить демон, що вона робить безсоромні речі. Змилосердься, бо я дуже страждаю… О, не йди геть! Змилосердься! Я бачила тебе вчора і чула, як тебе називають Учителем. Я бігла за вами поміж кущами, я чула розмови твоїх товаришів і зрозуміла, хто Ти є… І сьогодні прийшла, коли ще було темно, щоб як собаченя, чекати отут на порозі. О, Господи, милосердя!»
Але Ісус швидко віддаляється, глухий до всіх закликів. «Змирися зі своєю долею. Він не хоче тебе вислухати. Він прийшов до Ізраїля…»
«Ні! Я буду так довго просити, поки він мене не почує», – вирушає вона слідом за Вчителем і весь час повторює свої просьби.
Апостоли здивовано переглядаються й шепочуть: «Чому Він так поводиться? Цього Він ще ніколи не робив!.. Ходімо до Нього, й скажімо Йому, що Він мусить відправити її геть. Погляньте, скільки народу збіглося на її крики».
– Замовчи і зникни! – каже розлючено Фадей. Те саме робить і Яків Зеведей. Андрій шепоче: «Бідна», і Іоанн весь час повторяє: «Я Його не розумію». Всі вражені поведінкою Ісуса.
Прискоривши свої кроки, вони наздоганяють Ісуса: «Вчителю! Так відішли жінку геть! Вона кричить за нами! Дорога все більше наповнюється людьми…»
– Скажіть їй це ви! Я вже їй відповів, – сказав Ісус.
– Нас вона не слухає. Будь-ласка, скажи це їй і будь суворим, – просили апостоли.
– Мовчи жінко, і повертайся назад додому. Ти – не з Ізраїлю – зупинившись, сказав Ісус.
Але жінка лежить уже біля його стіп, цілує їх.
– Господи, допоможи мені! Я вірю в це.., – благала жалісно жінка.
– Це неправильно кидати хліб дітей собакам – повторює Ісус.
– Але собаки їдять те, що падає зі столу… Дай мені хоча б окрушинки, – продовжувала благати жінка.
Ісус посміхається. О! Як змінюється Його обличчя в цій усмішці радості!.. Люди, апостоли, жінка – всі здивовано дивляться на нього…
– О, жінко! Велика твоя віра! Іди в мирі, твоя дочка здорова. Хай Бог буде з тобою! – сказав Ісус до жінки.