16 Неділя після П’ятдесятниці (Мф. 25:14-30)
«Ви, у кого є очі і ноги, робіть добро». (Бенедетта Б’янкі)
До неї приходить багато молоді, яку приваблює якась невідома сила. Відвідання Бенедетти – це не тільки справа милосердя і любові. Вони самі повертаються додому збагаченими, схвильованими, враженими, маючи багато запитань, більш свідомими, повними життя, радості до глибини душі. Бенедетгі вдається передати всім радість життя.
Паола, одна із подруг, згадує: «Ввесь день ми по черзі спілкувались з нею. Часом ми сміялись, разом співали, молились. Для Бенедетти дружити – це значить йти однією дорогою. Вона всіма цікавилась, хотіла кожного знати, і намагалась запам’ятати, хто яке місце займає біля її ліжка, щоб звертатись по імені.
Юнакам і дівчатам зі студентської організації «Студентська молодь» вона сказала: «Ви, що маєте очі і ноги, робіть добро!» Санті бажала: «Ти, Санто, любиш все те, що і я любила – політику, живопис, музику, все прекрасне, але ти повинна бути готова від усього відмовитись, якщо Господь у тебе це попросить».
Одній студентці медичного факультету: «Ти зробила хороший вибір, я також хотіла бути лікарем. Коли лікують тіло, добираються і до душі».
Іншій дівчині, яка ходить, опираючись на палицю: «Я тебе дуже люблю і розумію. Я також дуже страждала, коли ходила з палицею і соромилась цього… Якими ми деколи буваємо нерозумними».
«Мамо, пробач мені, якщо я більше розмовляю з друзями. Ти знаєш, що я завжди з тобою, люблю тебе!»
Вона говорила до знемоги, у неї піднімалась температура. У Мілані зима і холод. Іноді до неї приходять дівчата з холодними руками. Бенадетта говорить: «Ідіть сюди! Я зігрію вас. Візьміть мою шаль, грілку». Години їжі стають для неї жахливими. У неї немає зубів і її потрібно годувати з ложки, їй видається це принизливим і вона тільки матері дозволяє себе годувати.
Хвороба стала для Бенедетти золотим талантом, про який сьогодні говорить Христос у Святому Євангелії.