«Не судіть, то і вас не судитимуть».

З досвіду знаємо, що ми часто впадаємо в ті самі гріхи (іще більші), за які судимо ближніх. Якщо вже Христос говорить: «Я не прийшов судити, а спасти», то що ж тоді ми?

Запитав подвижник Пімен авву Йосифа: «Скажи і мені, як маю стати монахом». Той відповів: «Якщо хочеш знайти спокій і тут, і там, на другому світі, у кожній справі питай себе: “Хто я такий?” І не осуджуй нікого».

Інший випадок стався в скиту. Один брат згрішив і скликали зібрання. Послали також за аввою Мойсеєм, але він не прийшов. Знову священик послав за ним. Отож, встав він і пішов, але взяв дірявий кошик, наповнив його піском і поніс на плечах. Ті, що вийшли йому назустріч, спитали: «Отче, що це значить?» Він відповів: «Мої гріхи сипляться мені за плечима, а я їх не бачу, а іду сьогодні судити чужі провини». Коли це почули, нічого вже не сказали братові і йому пробачили.

* * *

Коли хочеш когось осудити, добре подумай, чи в грісі брата немає твоєї провини, тобто, чи завжди даєш добрий приклад, чи молився колись за нього…

Розважання на кожен день