Роздуми з навернення Магдалини.

Ось як Ісус міг сказати чи пояснити цей епізод: «Ця жінка прийшла до Мене, бо Мій погляд і Моє випадкове слово освітили її душу. Вона прийшла, щоб запанувати над своєю чуттєвістю, оскільки знала, що сама на це не спроможна. Вона любить у Мені духа, надприродну доброту, якого вона відчуває. Після того, як вона зазнала стільки зла від усіх вас, що використали її слабкість для своїх пороків, а наприкінці її за це зневажили, вона прийшла до Мене, бо відчувала, що тут знайде добро, радість, мир, які даремно шукала в пишності та блиску світу.

Потурбуйся про зцілення душі від твоєї прокази, ти лицемірний фарисею. Відклади свою гордість духа і свою тілесну похіть. Вона є набагато відразливішою проказою, ніж тілесна. Від останнього Я можу зцілити вас одним дотиком, якщо ви Мене про це попросите; від прокази ж духа звільнитися не хочете, бо вона вам подобається. А ця жінка цього хоче. І тому Я очищую і звільняю її від ланцюгів її рабства. Вона – у пахощах, якими намастила Мої ноги, які ти не запропонував освіжити водою з твоєї криниці, коли Я прийшов здалека, щоб і тобі принести світло. Грішниця мертва. Вона знову стала Марією, гарною, як чиста сором’язлива дівчина в її щирій любові. Вона обмила більше свою душу своїми сльозами, ніж Мої ноги.

Істинно, істинно кажу Я тобі, о фарисею, що Я не роблю жодної різниці між тим, хто любить Мене своєю чистою юністю, і цією, що любить мене щирим розкаянням відродженого в милості, серцем. І чистому, і розкаянному даю можливість краще від інших розуміти мої думки».

Ось як міг би сам Ісус прокоментувати подію в домі фарисея Симона.

Розважання на кожен день