Двадцятий перший тиждень після П’ятдесятниці. Середа (Лк. 8:22-25)
«Де віра ваша?»
Здається, що наша віра в нас є. Це тоді, коли все йде по нашому плану, коли здійснюються всі наші бажання. Тоді наша віра така велика, хоч гори переноси. Та насправді не в той час віра перевіряється, а в час бурі, тобто терпінь, коли всі наші плани не здійснюються. Так було і з апостолами. Коли човен спокійно плив по озері, вони здавались собі великими, тим більше, поруч їхній Учитель, а вони – Його обранці. Та тільки море забурлило, вони перестрашились. Це бачимо і в інших випадках. Три роки були поруч Христа, а коли Його взяли під варту, майже всі розбіглися.
А тепер перевіримо себе. Чи ми в тисячу разів не слабші від них? Чи вміємо подякувати Богові, коли нас обмовляють несправедливо, коли інша трудність трапиться на нашому земному шляху? І тоді судімо, чи ми вірні Богові.