«Ниневитяни постануть на суд з родом цим і осудять його».

Говорить апостол, «щоб кожному одержати згідно з тим‚ що він робив, живучи в тілі, добре або лихе». Якщо ти матимеш вогонь грішної похоті, уяви собі вогонь тамтешніх мук – і твій вогонь згасне. Якщо ти схочеш сказати що-небудь непристойне, уяви скрегіт зубів – і страх послужить тобі уздою. Якщо ти забажаєш украсти щось чуже, згадай слова судді: «Зв’язавши йому руки і ноги, візьміть його і киньте у пітьму непроглядну» (Мф. 22:13) – і ти полишиш свій намір.

Якщо ти жорстокий і немилосердний, згадай тих дів, у котрих згасли світильники від нестачі олії, через що вони і втратили весільну світлицю – і ти незабаром станеш людинолюбним. Якщо в тебе буде бажання впиватися і розкошувати, послухай багатія, котрий говорив: «Пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій», і не отримав бажаного (Лк. 16:24) – і відразу ти облишиш свою пристрасть. І всі інші пристрасті ти можеш приборкати таким чином. Бог не пропонує нам нічого важкого. Чому ж заповіді Його здаються важкими? Через наше недбальство.

Уявляючи усе це, не вважатимемо блаженними тих, котрі живуть розкішно, але помишлятимемо про кончину їхню: тут – тілесність і ситість, а там – черв і вогонь. Також і тих, хто любить славу, але дивитимемось, яка їхня кончина: тут – раболіпство й удаваність, а там – велике страждання і постійне горіння у вогні.

Якщо ми таким чином розмірковуватимемо із самим собою і безперестанно повторюватимемо це при наших порочних побажаннях, то невдовзі уникнемо пороків і чинитимемо добро, загасимо любов до благ теперішніх і запалимо любов до благ майбутніх.

Розважання на кожен день