Двадцятий четвертий тиждень після П’ятдесятниці. П’ятниця (Лк. 12:2-12)
«Не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть, але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну», тобто бійтеся гріха, бійтеся чинити зло.
Одним із великих гріхів є лихослів’я і осуд ближніх.
Як, відкривши гроби, ми наповнили б міста заразою, так і лихослови, відкриваючи безсоромно свої вуста, заражають усіх оточуючих тяжкою хворобою. Тому на вуста треба поставити сторожу і засув. Навчи свій язик носити узду і промовляти все, що є в душі, не осуджувати братів, не пожирати один одного.
А якщо не можеш і хочеш лихословити, лихослов свої гріхи. Будемо турбуватися не про чужі, а про свої пороки; будемо випробовувати свою совість, досліджувати кожний з наших гріхів. Наслідуй пророка, котрий говорить: «Того, що потай очорнює ближнього свого, я прожену» (Пс. 100:5). Хіба не досить для тебе давати звіт з власних пороків, що ти навалюєш на себе ще й чужі гріхи? «Бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений» (Мф. 12:37).
Той, кого осуджують, не зазнає ніякої шкоди, навпаки, якщо неправдиве те, що говорять про нього, то він отримує зате ще й нагороду; а якщо справедливо, то і тоді він не зазнає ніякої шкоди від твого осуду. Там суддя винесе йому вирок не за твоїм марнослів’ям. І, якщо можна сказати дещо дивно, той, хто великодушно зносить осуд, отримує навіть користь, подібно як і митар. І фарисей, ніби не обманював, а говорив правду, називаючи митаря митарем, однак був засуджений.
Тому, якщо це зло швидке, якщо цей гріх так легко збільшується, якщо тяжке за нього покарання і муки, а користі ніякої – ні великої, ні малої, то будемо з великим старанням уникати цієї хвороби, будемо прикривати чужі пороки. І якщо побачимо людей, котрі роблять це, допомагатимемо і закриватимемо їм уста, стримуючи їх страхом покарання, а найкраще, не подаючи їм поганого прикладу, або не слухаючи їхніх обмовлювань.
А головне – у молитві просити в Бога ласки, як для себе, так і за усіх Божих дітей. Бог миру і любови хай замешкає в наших душах. Амінь.