Двадцятий п’ятий тиждень після П’ятдесятниці. Четвер (Лк. 13:1-9)

«Залиш її (смоковницю) і на цей рік… Можливо, дасть вона плід».
Смоковниця – це прообраз людини, яка марно живе і не робить добрих діл. Але Господь у Своєму милосерді терпеливо очікує навернення і плодів життя.
Дивися, як Він вилікував Павла, Матфея. Один був фарисеєм, а другий – митарем. Один став апостолом, а другий – євангелістом. Вороги Божі, стали нашими вчителями. Що означає звання «митар»? Безсоромний порок, нічим не виправдане злодійство, гірше грабіжництва. Грабіжник принаймні соромиться, коли краде, оглядається, щоб ніхто не бачив. А цей викрадає із зухвальством. І такий митар раптом став апостолом і євангелістом. «Йди за Мною!» О сила слова! Кинута вудка, і полоненого зробила воїном, перетворила бруд на золото.
Отже, улюблені, нехай ніхто не сумнівається в силі Божій. Ти – митар? Можеш стати євангелістом. Ти – богохульник? Можеш стати апостолом. Ти – розбійник? Можеш здобути рай. Ти – волхв? Можеш поклонитися Владиці. Немає такого пороку, який не згладжувався б покаянням. Не говори: «Я загинув, що ж мені залишається робити? я согрішив, що мені робити?» У тебе є Лікар, котрий вищий за хворобу; у тебе є Лікар, котрий перемагає силу хвороби; у тебе є Лікар, котрий лікує одним рухом; у тебе є Лікар, котрий зцілює одним бажанням, котрий і може, і хоче лікувати.
Ти кажеш: «Я согрішив багато і гріхи мої великі»: але, хто ж без гріха? Зізнайся, що ти согрішив, і це стане початком твого виправлення. Тужи, розчулюйся, проливай сльози. Хіба щось інше пролила блудниця? Нічого іншого, крім сліз покаяння. Вона взяла собі провідником розкаяння і прийшла до Джерела води живої.