Двадцятий сьомий тиждень після П’ятдесятниці. Середа (Лк. 18:15-17,26-30)
«Хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде в нього».
Вже з материнського лона Господь проводить і опікується Своїми обраними. Це не означає, що Господь захищає чи ізолює їх від труднощів. Радше навпаки, вони проходять школу загартування і освячення.
Прикладом такої Божої опіки може послужити мала Тереза.
Вона народилась 2 січня 1873 р. Дев’ята, а все-таки дуже очікувана, бажана, кохана, хвалена дитина. За два тижні перед її народженням мама написала: «Щодо мене, люблю дітей до божевілля, я народилася, щоб їх мати». Тереза відчувала цю шалену любов.
Коли нарешті Тереза опинилася в ласкавих обіймах мами, небо вкрилося хмарами. Вона розхворілася і бореться зі смертю. Щоб урятувати доньку, мама, яка має 42 роки, хвора на рак грудей, і від нього помре за п’ять років, змушена доручити її годувальниці. Для двомісячної Терези це перше болісне розставання.
Наступна болісна розлука прийде за 13 місяців, коли дитину заберуть від своєї годувальниці та перевезуть до міста.
28 серпня 1877 р. мама Зелі помирає… Сонце Терези заходить. Нове розставання, яке ранить дитину до глибини душі. Ось як вона про це написала: «З моменту смерті мами мій щасливий характер змінився. Така жива й експансивна, а стала боязкою, лякливою, надміру вразливою».
Тереза у віці дев’яти років записується до школи бенедектинок. Вона не достатньо підготовлена до галасливого шкільного життя. Крім того, її сестра, «друга мама», залишає родину і йде в монастир. Страшний удар для Терези! «Меч прошив моє серце. Я побачила, що життя – це тільки страждання й невпинне розставання», – писала вона.
Її хвороба, важливими проявами якої протягом багатьох років будуть часті сльози й довга фаза докорів сумління, відійде аж на 14 році життя.
Нарешті, усім багатством своєї істоти вона відкривається для Ісуса, для ближнього, для любові: «Я відчула, як любов входить у моє серце».
У п’ятнадцять років і три місяці переступає поріг монастиря де протягом п’яти років її гаряча любов до Ісуса вимірятиметься тяжким хрестом.
Господи, навчи нас любити і страждати, як це роблять діти.