Грішника треба викривати
Якщо декотрі не лише не викривають грішників, але ще й співрадіють їм – це не менше за сам гріх. “Коли бачиш злодія, – говорить Пророк, – то сходишся з ним” (Пс. 49:18). Це – причина всіх зол; це особливо шкодить чеснот і послаблює ревність багатьох до добра. Той, хто грішить, може вказати на скруту, послатися на бідність, хоча такі виправдання безпідставні, а ти чому схвалюєш зроблене ним, навіть не отримуючи від того ніякого задоволення? Він, можливо, розкається; а ти зачиняєш для себе і ці двері, нехтуєш і цим лікуванням, позбавляєш себе і цієї утіхи, загороджуючи собі з усіх боків шлях до покаяння. Коли він побачить, що ти, не беручи участі в гріхові і зобов’язаний викривати, не лише не викриваєш, але й приховуєш, і не лише приховуєш, але й сприяєш, то що він подумає про себе самого, що – про зроблений вчинок?
Багато хто з людей часто не з одного власного міркування судить про те, що треба робити, але й зважаючи на думку інших. Тому, якщо той, хто згрішив, побачить, що всі відвертаються від нього, то подумає, що він скоїв велике зло; а якщо побачить, що інші не лише не ображаються і не відвертаються, але покірно зносять і доброзичливо ставляться до нього, то, зневаживши суд своєї совісті, за сприянням схвалення багатьма неправої його думки, на що він не зважиться? Бо якщо порок, будучи викриваним, так процвітає, а чеснота, будучи прославлювана, заледве викликає своїх діячів на подвиги, то що було б, якщо б не було викриття?
Що ти робиш, людино? Закон порушено, цнотливість зневажено, скільки гріхів зроблено кимсь, усе знехтуване, а ти не тривожишся? Пророк закликає навіть неживі стихії взяти найбільшу участь у плачі про всі взагалі гріхи: “Подивуйтеся цьому, небеса, – говорить, – і здригніться, і жахніться…” (Єр. 2:12); і ще: “…Плаче сік грона; хворіє виноградна лоза; зітхають усі” (Іс. 24:7). Неживі істоти плачуть, зітхають і гніваються разом із Владикою; а ти, істота розумна, не журишся, не викриваєш, не стаєш грізним месником за Божественні закони, але ще й спілкуєшся з грішниками? Як же ти можеш отримати прощення?
Правда, Бог не вимагає месника, не потребує помічників; але Він хоче, щоби ти був служителем Його в цій справі, щоби ти сам не впав у те саме, став доброчеснішим від обурення до іншого і показав через це любов свою до Нього. Якщо інший грішить, а ти проходиш повз нього, не викриваєш і не журишся, то робиш свою душу більш безпечною і схильною до падіння, і готуєш її дуже часто впадати в ті ж самі гріхи; а тому немало шкодиш своєю невчасною поблажливістю, роблячи для нього звіт у майбутньому більш складним, і в сьогочасному роблячи його більш безпечним. Це сказано не про злодіїв лише, але й про всякий гріх.