Погана, дуже погана справа поступатися недобрим пристрастям. Потрібно всіляко відбивати їх і заборонити їм вхід. Бо як тільки вони захоплять душу і нею заволодіють, то, як вогонь, котрий потрапляє на сухі дрова, розпалюють у ній страшне полум’я. Тому напучую вас, використовуйте все, щоби загородити їм вхід, і не залишайте місця якому би то не було злу.

Не спокушайте себе цим згубним помислом: що за важність у тому чи іншому? Звідси плодяться незліченні види зол. Підступний диявол використовує великі хитрощі для погибелі людини: і насилля, і послаблення; і починає свої дії з малого. Дивися – він хотів довести Саула до того, щоби той пішов до черевомовниці. Якщо б він спочатку став навіювати це Саулу, то Саул, звичайно, не послухав би його. Бо як послухав би той, хто сам переслідував волхвування? Тому диявол непомітно, мало-помалу приводить його до того. І, по-перше, коли не послухав Саул Самуїла, і у його відсутність насмілився принести всеспалення, то, будучи звинувачуваним, говорить, що велика небезпека загрожувала з боку ворогів. І тоді, як повинен би журитися і плакати, він залишався спокійним, ніби нічого злочинного не скоїв. Потім Бог повелів винищити Амаликитян: він і цього не виконав. Далі йшли злі наміри його проти Давида, і, таким чином, непомітно і мало-помалу посковзуючись, не міг уже зупинитися, доки, нарешті, вверг себе в саму безодню загибелі.

Так сталося і з Каїном. Диявол не відразу звабив його на вбивство брата, та інакше і не встиг би переконати його: але, по-перше, схиляє його принести найгірше в жертву, запевняючи, що в цьому немає гріха; по-друге, розпалив у ньому заздрість, упевнюючи, що нічого і в цьому немає; по-третє, переконав умертвити брата і відпиратися перед Богом в огидному братовбивстві; і не відступив від нього доти, доки не довів до крайнього зла. Отже, потрібно відбивати зло на початку; навіть якщо б перші злочини на собі лише і зупинялися, і тоді не можна нехтувати ними, бо вони доходять до більшого, коли душа занедбається. Тому все потрібно використовувати для того, щоби винищувати їх на самому початку.

Не дивися на те, що гріх малий, але пам’ятай, що він буває коренем великого зла, коли занедбають його. Чи сказати тобі гідне подиву? Не стільки вимагають старання і трудів великі гріхи, скільки, навпаки, малі і незначні. Бо тих бридитися примушує сама властивість гріха; а малі, саме через те, що малі, схиляють нас до безпечності і не допускають мужньо повстати на винищення їх. Тому вони скоро стають великими, коли ми не пильнуємо. Так і в Юді народилося це велике зло. Якщо б він не думав, що ніби то не важлива справа красти майно бідних, то, звичайно, не поринув би в гріх зрадництва. Також, якщо б юдеям не здавалося маловажним те, що вони полонені марнославством, то, звичайно, не дійшли б до Христовбивства.

І всіляке зло так зазвичай і чиниться: всякий не скоро і не раптово впадає в нечестя. Бо є в душі нашій деякий сором гріха, котрого раптом подолати, щоби дійти до безсоромності, не можна; навпаки, душа сходить до крайньої загибелі непомітно, мало-помалу, коли занедбується. Так зійшло й ідолопоклонство, коли стали вище міри шанувати людей живих і померлих. Так поширилась блудливість та інші пороки. Дивися також: один передчасно посміявся, другий дорікнув, інший відкинув страх, говорячи, що це нічого. Бо що за важлива справа посміятися? Що через це може статися? Через це постає балакучість пуста; звідси лихослів’я і безчесні вчинки. Ще на іншого скаржаться, що він ганьбить ближнього, насміхається, лихословить; але той нехтує цим і говорить, що лихословити іншого нічого ще не означає. Навпаки, від цього народжується ненависть, непримиренна ворожнеча, безкінечні докори, а від докорів – побої, а від побоїв часто і вбивство.

Отже, від малого лукавий демон веде до більшого, а від великого доводить до відчаю, вигадуючи таким чином другий цей спосіб не менш згубний. Бо не стільки занапащає гріх, скільки відчай. Хто згрішив, якщо протверезіє, покаянням швидко виправляє свій злочин; а хто зневірюється і не кається, той тому і залишається без виправлення, що не використав лікування каяттям.

Отже, щоб не зазнати нам покарання, будемо зберігати себе чистими від усякого насилля і хижацтва, не лише від гріхів, але й від приводів до гріха, і з усією ретельністю дбатимемо про чесноти.

Зібрання повчань