За втрату часу дамо звіт Богові

Багато хто говорить: “Яка шкода від відвідин видовищ? Яка втрата?” Я журюся, що ви не усвідомлюєте навіть шкоди і не відчуваєте зла. Бог дав тобі певний час життя, щоби ти служив Йому; а ти даремно, марно і без усякої користі витрачаєш його і ще питаєш: яка втрата? Коли ти витратиш даремно хоч трохи грошей – називаєш втратою, а, витрачаючи всі дні свого життя на сатанинські видовища, нічого, думаєш, не робиш ганебного?
Тобі треба було б усе життя проводити в молитвах і моліннях, а ти витрачаєш своє життя на суперечки, крики, шум, лихослів’я, на дочасні розваги і справи чарівницькі, – витрачаєш даремно і на свою погибель і після всього цього запитуєш: яка втрата? Чи не знаєш, що понад усе слід берегти час? Якщо витратиш золото, можеш знову придбати його; якщо ж занапастиш час, важко повернути його, бо не багато дано його нам на сьогочасне життя. Отже, якщо не використаємо його на те, що потрібно, що скажемо, явившись туди?
Скажи мені: якщо б ти наказав котромусь зі своїх синів навчитися якоїсь майстерності, а він завжди залишався б удома чи проводив час десь в іншому місці, чи не відмовився б від нього учитель? Чи не сказав би тобі: “Ти склав зі мною угоду і призначив строк. Але якщо син твій буде знаходитися в цей час не в мене, а десь в іншому місці, то як представлю його тобі навченим?” Саме це конче повинні сказати і ми. Та й Бог скаже нам: Я дав час вам для того, щоби ви навчилися мистецтву благочестя; навіщо ж витратили цей час даремно і марно? Чому не ходили постійно до вчителя і не слухали слів його?
А що дійсно благочестя є мистецтво, послухай, що говорить Пророк: “Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас” (Пс. 33:12). І в іншому місці: “Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм” (Пс. 39:9). Отож, коли даремно витратиш час, яке матимеш виправдання? Навіщо ж, говориш, мало дано нам часу? Яка байдужість і невдячність? За що особливо треба було б дякувати Богові, що Він полегшив твої труди і зменшив подвиги, і приготував тобі тривалий і безсмертний спокій, за це ти звинувачуєш Його і тим незадоволений? Та щоби не завжди осуджувати вас, ми просимо і молимо: виявіть цю милість і нам, і собі – залишивши все решта, присвятіть себе вивченню благочестя.
Таким чином і ми отримаємо через вас радість і втіху, заслужимо похвалу за вас і одержимо нагороду. Усю ж нагороду приймете ви за те, що, будучи досі з таким безумством віддані видовищам, через страх Божий і внаслідок наших переконань, скинули з себе цю хворобу, розірвали кайдани і звернулися до Бога. І не там лише отримаєте нагороду, але і тут будете мати найчистішу насолоду. Бо така чеснота: окрім вінців там, вона і тут готує нам життя приємне.