Жахлива, улюблені, жахлива, і як така, що більшого вимагає лікування, хвороба вкралася до Церкви. Бо ті, котрим навіть не велено примножувати багатства і праведними трудами, але наказано відкривати оселі свої незаможним, ті самі здобувають користь із бідності інших, вигадуючи пристойний спосіб розкрадання, вміло прикриваючи зажерливість, даючи гроші в позику з відсотків.

Не кажи мені, що зовнішні закони дозволяють це. І митар виконує зовнішній закон, але, незважаючи на це, він підлягає покаранню, що доведеться зазнати і нам, коли не припинимо утискати бідних у нужді і в нещастях, і користуватися цим випадком для ганебного прибутку. Ти не для того маєш гроші, щоби утискати бідність, але для того, щоби полегшувати її. Але ти під виглядом великодушності тільки примножуєш бідність і продаєш милосердя за гроші.

Продавай, я не забороняю; але лише заради Царства Небесного. Як багато хто втратив через відсотки і сам капітал? Як багато хто наразився на небезпеки через відсотки? Як багато хто і себе, і інших укинув у крайню бідність від нечуваної зажерливості? Не кажи мені, що той, хто бере в позику гроші, радіє і дякує за те, що йому дали: це відбувається через твою жорстокість. Він змушений дякувати тобі за твою жорстокість, бо ти не вважаєш його достойним через співчуття дати йому грошей у борг без відсотків. Хіба ти не бачиш, якого покарання гідний такий учинок?

Хіба не знаєш, що це заборонено було й у Старому Завіті (Втор. 15)? Але що ще говорить багато хто: я візьму відсотки і віддам бідним. Добре кажеш ти; тільки Богові не до вподоби такі приношення. Краще зовсім не подавати жебракові, ніж подавати придбане такими способами. Бо неправедним хабарництвом ти нерідко робиш протизаконним і те багатство, котре здобув чесною працею; і чиниш так, як ніби хтось примусив людське черево народжувати скорпіонів.

Ніколи позикодавець не насолоджується тим, що має, ніколи не радіє з того і тоді, як наростають відсотки, не тішиться з прибутку; навпаки, журиться через те, що приріст не зрівнявся з капіталом; і перш ніж неправедний приріст зрівняється цілковито, він старається пустити його в обіг, перетворюючи в капітал і самі відсотки, і насильно примушуючи спричиняти передчасні породження єхиднині. Отакі відсотки! Вони більше за цих отруйних тварин терзають і пожирають душі бідних! Ось “союз неправди!” Ось “обборжнення насильних писань!”

Ти кажеш: я даю гроші бідному не для того, щоби він що-небудь мав, але щоби повернув мені з лихвою. Бог не велить і те, що віддав, отримувати назад: “і позичайте, – говорить Він, – нічого не сподіваючись” (Лк. 6:35): а ти вимагаєш більше за те, скільки дав, і змушуєш боржника свого вважати боргом і те, чого не дав. Ти думаєш через це примножити своє майно; але замість цього готуєш для себе невгасимий вогонь.

Щоби з вами не сталося цього, відсічемо неправедні породження лихвою, зруйнуємо протизаконні кайдани; висушимо згубне це черево і шукатимемо лише істинних і великих зисків. А які це зиски? Послухай, що говорить Павло: “Великий це зиск – побожність, вона бо дає вдовілля” (1Тим. 6:6). Цим єдиним багатством будемо збагачуватися, щоби і тут насолодитися спокоєм і досягти майбутніх благ. Амінь.

Зібрання повчань