Нехтування багатства робить людей умілими, веде до прославлення Бога, запалює любов; робить нас великодушними, ставить Ієреями, підносячи до священства, яке приносить велику нагороду. Бо милостивий не одягається в дрантя, не носить бубонців, не покладає на себе вінця, але одягнений в одежу людинолюбства, котра святіша за священицький одяг, – помазаний єлеєм, котрий виготовлений не з чуттєвої речовини, але вирощений Духом Святим, – має вінець, сплетений зі щедрот, як сказано в Писанні: “вінчає тебе милістю і щедротами” (Пс. 102:4); а замість того, щоби носити золоту платівку з ім’ям Божим, сам стає подібний до Бога. “Таким чином, – каже Він, – щоб ви були синами Отця вашого Небесного” (Мф. 5:45).

Чи хочеш бачити жертовник милосердного? Не Веселеїл спорудив його, і не інший хто, але сам Бог: не з каменів, але з речовини, котра світліша за саме небо, з розумних душ. Але Ієрей, скажеш, входить до Святая Святих? Можна й тобі, здійснюючи жертву милосердя, увійти до Святилища, ще більш страшного, де ніхто не є присутній, лише “Отець твій, Який бачить таємне” (Мф. 6:4), де ніхто інший не бачить. Як же, скажеш, можна не бачити, якщо жертовник стоїть відкрито? Те й гідне подиву, що тоді двері й покрови робили Святилище безлюдним, а тепер, приносячи жертву серед народу, можна приносити її ніби вступивши до Святая Святих, і ще більш страшного Святилища.

Якщо ти приносиш жертву милосердя не напоказ людям, то хоча би й увесь всесвіт бачив, – ніхто не бачив, бо ти так зробив. Бо не просто сказав Господь: “не творіть милостині вашої перед людьми”, але додав: “щоб вони бачили вас” (Мф. 6:1). Жертовник цей споруджений зі самих членів Христових; і тіло Самого Господа слугує тобі жертовником, це є нужденні. Благоговій перед ним: на тілі Господньому ти здійснюєш жертву Господню. Такий цей жертовник! Він страшніший і за цей новозавітний, не тільки за старозавітний.

Але хай не бентежать вас слова мої: жертовник у храмі чудесний з огляду на покладену на нього жертву: а жертовник милосердного не через це лише дивовижний, але й тому, що споруджується з тієї самої жертви, котра освячує цей жертовник. Чудесний, повторюю, і цей жертовник; бо за сутністю він камінь, але стає Святим, бо лежить на ньому тіло Христове. А той чудесний тому, що сам є тілом Христовим; а через те він страшніший за цей жертовник, перед котрим ти стоїш у храмі. Що в порівнянні з цим буде для тебе Аарон? що кидар? що дзвіночки? що Святая Святих?

Та й чи треба порівнювати зі старозавітним жертовником жертовник милосердного, коли він і в порівнянні з цим новозавітним жертовником виявляється таким величним? Як же ти, шануючи цей жертовник через те, що на ньому лежало Тіло Христове, принижуєш той жертовник, котрий є саме Тіло Христове, і не звертаєш уваги, коли він руйнується? Такий жертовник ти можеш бачити скрізь: і на вулицях, і на майданах, і повсякчас приносити на ньому жертву. Бо й на ньому освячується жертва. І як тут стоїть Ієрей, який закликає Духа Святого, так і ти закликаєш Духа, тільки не словами, а ділами. Бо ніщо не підтримує так і не запалює вогонь Духа, як цей єлей (милостиня), котрий рясно виливається.

Якщо ж хочеш знати, що буває з кладеним на жертовник, і то покажу тобі. Отже, яке куріння, які пахощі йдуть від цього жертовника? Слава і подяка. Куди йде? Чи до неба? Ні, вище неба і неба небес. Вони підіймаються до самого Царського престолу. “Молитви твої, – сказано, – та милостинi твої згадалися перед Богом” (Діян. 10:4). Чуттєві пахощі не далеко проникають у повітря, а ці проходять саме небесне склепіння. І хоча ти мовчиш, але милостиня твоя волає і стає жертвою хвали; не теля заколюється, і не шкіра спалюється, але розумна душа приносить властиве їй приношення. А така жертва людинолюбства прекрасніша за всі інші.

Отож, коли бачиш кого з вірних бідного, уявляй, що бачиш жертовник. Коли бачиш такого нужденного, не тільки не ображай, але й ушануй; і якщо бачиш, що інший його ображає, зупини, захисти. У такому разі й сам ти можеш сподіватися, що будеш помилуваний Богом і отримаєш обіцяні блага, котрих і нехай сподобимося всі ми благодаттю й людинолюбством Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.

Зібрання повчань