Яке матимемо виправдання ми, котрі перемагаємо пристрасть пристрастю, а страхом Божим не хочемо перемагати? Наприклад, многі, будучи ласолюбні й сріблолюбні, приборкали ласолюбство за допомогою скупості; інші, навпаки, задля утіх не дорожать грошима; інші, захоплюючись марнославством, зневажили й те, й інше, витрачаючи гроші нещадно й зберігаючи чесноту без користі; а інші, будучи вкрай марнославні, приборкали цю пристрасть, скоюючи багато ганебного чи задля плотських утіх, чи задля грошей; ще інші – щоби заспокоїти свій гнів, зважуються на незліченні витрати й не турбуються ні про що, крім того, щоби тільки зробити за своїм бажанням.

Так, що може зробити пристрасть, того в нас не робить страх Божий. І що я кажу: пристрасть? Що може зробити сором людський, того не робить страх Божий. Багато доброго ми робимо, багато й грішимо, соромлячись людей; а Бога не боїмося. Як многі розтринькали своє майно через сором! Як многі марно домагалися почестей, потураючи своїм друзям у пороках! Як многі і як багато згрішили на догоду дружбі. Отже, якщо пристрасть і сором перед людьми можуть спонукати нас і до гріхів, і до добрих справ, то ми даремно говоримо, що не можемо перемогти пристрасті; ми можемо, якщо забажаємо, а бажати повинні всі.

Скажи мені, чому ти не можеш перебороти марнославства, якщо інші переборюють, маючи таку ж саму душу, таке ж тіло, такий же зовнішній вигляд, живучи таким же самим життям? Подумай про Бога, подумай про небесну славу, порівняй її з речами сьогочасними, й відразу полишиш марнославство. Якщо ти конче бажаєш слави, то шукай слави істинної. Яка це слава, якщо вона приносить безчестя? Яка це слава, якщо вона змушує шукати шани від нижчих і потребує її? Істинна слава полягає в тому, щоби користуватися шаною від вищих. Якщо ти конче бажаєш слави, то шукай краще слави від Бога. Полюбивши цю, ти не будеш бажати тієї й побачиш, яка вона безчесна; а поки не спізнаєш цієї, доти не побачиш, яка та ганебна, яка смішна.

Бо як ті, котрі захопилися якоюсь злою, бридкою й безсоромною жінкою, доки почувають до неї любов, не можуть бачити її потворності, бо пристрасть затьмарює розум; так і тут: доки володіє нами ця пристрасть, ми не можемо бачити, яке вона зло. Та яким же чином, скажеш, ми можемо звільнитися від неї? Згадай про тих, котрі розтринькали багато майна й не отримали від того жодної користі; згадай про померлих, котрі були у великій славі, й вона виявилася нетривкою, щезла й розсіялася; спізнай, що вона є одна тільки назва й не має в собі нічого суттєвого.

Бо, скажи мені, що таке слава? Дай якесь визначення. Бути для всіх, скажеш, предметом подиву. По праву чи не по праву? Якщо не по праву, то це буде не подив, а осудження, підлабузництво, наклеп. Якщо по праву, то це неможливо; бо народ не має правильних міркувань, а дивується тим, котрі догоджають його побажанням. Якщо хочете, подивіться на тих, котрі розтринькують своє майно на розпусних жінок, вершників і акторів. Але ми, скажеш, не про них говоримо, а про чесних, справедливих, котрі можуть робити багато доброго.

Справді, якщо би захотіли, могли би зробити багато доброго; але сьогодні нічого такого не роблять. Хто сьогодні, скажи мені, хвалить чесного і справедливого? Ми бачимо цілком протилежне. І чи може бути істинно справедливим той, хто, роблячи якусь добру справу, очікує слави від народу? Він робить так само, як якщо би якийсь чудовий живописець, малюючи портрет царя, очікував похвал від недосвідчених. З другого боку, хто домагається слави від людей, той скоро залишить справи доброчесні, Бо хто очікує похвал, той робить те, чого бажають інші, а не те, чого він сам.

Що ж нам, скажеш, робити? Звернутися до Бога, задовольнятися похвалами від Нього, робити все, приємне Йому, і здійснювати добрі справи, не пригортаючись ні до чого людського. Бо пристрасть до земної слави шкодить і посту, й молитві, й милостині, й робить марними всі наші добрі діла. Тому, щоби не зазнати цього, будемо уникати цієї пристрасті; будемо мати на думці лише одне – похвалу від Бога, Його схвалення, прославлення від нашого спільного Владики, щоби, проживши доброчесно теперішнє життя, сподобитися нам благ, обіцяних тим, які люблять Його.

Зібрання повчань