Людина може щось робити тільки в ім’я чогось. Але ось ця найголовніша думка від нас вислизає: в ім’я чого наше життя? в ім’я чого це взагалі усе треба? Ми застрягаємо на якихось побічних речах і не відчуваємо, де знаходиться істинна стежка, яка приведе нас у Царство Боже. Бо ми часто і про Царство Боже забуваємо. Ми усі перебуваємо в якомусь тумані, в якомусь сні, у пітьмі. І як звідси вибратися? Тільки полюбивши Бога, тільки відчувши Його любов на собі. Тільки коли серце сповниться вдячностю до Нього, тоді і можливий подвиг християнський. Тільки досягнувши глибини спілкування з улюбленим і Богом, Який полюбив нас, тобто коли ми хоч би якоюсь мірою зможемо виконати одну-єдину і головну заповідь: люби Бога.

До багато чого ми у світі прив’язані. Деякі з нас навіть здатні на любов і когось люблять, але Господь сказав, якщо ти любиш хоч когось на землі трішки більше, ніж Мене, то ти вже Мене негідний. Тобто ти Бога не досягнеш. І навпаки, коли досягнеш Бога в любові, тоді і пізнаєш, що таке справжня любов до ближнього без пристрасної прихильності. Але не можна сказати: зроби ось такий крок, зроби такий крок, потім такий крок – і тоді ти цього досягнеш. На жаль, такого керівництва немає.

Якщо людина любить щось, вона заради цього часто чимось жертвує. Ми знаємо такий вираз: мистецтво вимагає жертв. Так само і наука. Людина навіть заради того, що грошей шкода, може не купити зайву пляшку вина, бо вона дорого коштує. Це вважається серйозною причиною. А заради розіп’ятого Христа вона не робить і меншого. Виходить, що така дуже малозначна річ, як гроші, для неї означає більше, ніж Христос. І якщо ми уважніше простежимо за своїм життям, ми побачимо, що в нас до Бога нашого, Спасителя, Який кров пролив для того, щоб нас забрати з гріховної пітьми, щоб нас позбавити від смерті, щоб дарувати нам життя вічне, – у нас ставлення до Нього споживче, ми від Бога усе хочемо узяти. А любов – це зовсім інше, любов – це коли є бажання дати. Якщо Сам Бог наповнений таким самозреченням, то ті, які хочуть іменуватися християнами, – від імені «Христос», – ті повинні чинити так же. Така сильна любов не може не народжувати в серці людському любов у відповідь.

Думки про навколишнє