Хоча кожна людина покликана до того, щоб стати громадянином неба, проте наше земне життя для цієї мети має величезну важливість. Як внутрішньоутробний розвиток дитини має колосальне значення для її тілесного життя в майбутньому, так і наше земне життя тут, у тілі, грає таку ж колосальну роль для життя у вічності. Життя у вічності теж складається з двох частин: спершу тільки душа перебуває у вічності, а потім, в останній день цього матеріального світу, Господь прийде в усій повноті Своєї Божественної слави. І звісно, сяйва слави Божества матеріальний світ не витримає, він зміниться. Це буде животворча сила такої неймовірної потуги, що усі мертві воскреснуть і знову возз’єднаються зі своїми тілами, які будуть преображенні і відновлені силою Божественного Духа. Станеться диво відновлення повноти, причиною якої є Бог.

І тоді одні підуть у життя вічне, а другі підуть у муку вічну. Але мука вічна – це, якщо можна так виразитися, з погляду Божества. Бо те, що для одних мука, для других радість. Якщо один хоче спати, а другий хоче слухати музику, то одному ця музика мука, а другому – радість. І саме тому всі люди не можуть бути разом у Царстві Небесному. І заважає цьому те, що людина ніяк не може прийняти слово Боже, яке полягає в тому, що треба це життя земне витратити на те, щоб навчитися любити. Бо якщо один слухає музику, а другий хоче спати, то їх помирити може тільки любов: один заради любові до другого вимкне музику, а другий заради любові буде згоден цю музику потерпіти. А ось цього якраз і немає. Бо немає такої сили в серці людському, щоб відмовитися від свого і віддати перевагу іншому.

Але якщо людина хоч би раз відчула ту радість, коли жертвуєш чимось своїм заради користі іншого, якщо хоч би раз благодать Божа торкнулася її серця, то тоді виходячи з цього конкретного містичного досвіду людина вже починає розуміти, як може одне мале людське серце вмістити так багато любові, звідки така сила, яка може здолати і біль, і страх, і відстань, і час. Це можливо тільки залучившись до вічного Бога, в Якого немає ні кінця, ні початку, в Якого немає ніякої зміни, Який є одна постійна могутня любов. Тільки залучившись до цієї любові, можна здійснювати справи, подібні до діянь Самого Бога.

Думки про навколишнє