Духовне розуміння
Серед тих, хто нас оточує, ми бачимо багато людей порядних, які не коять поганих вчинків, дуже ввічливих і пристойних. Але жоден з цих ввічливих, пристойних людей, можливо, до Царства Небесного не увійде.
Багато хто каже: я нічого поганого не кою, я нікого не убив, не пограбував – отже, я хороша людина. Але жодна хороша людина не увійде до Царства Небесного. У Царство Небесне входять тільки грішники, що каються. Бо якщо людина себе вважає хорошою, отже, вона сліпа, отже, у неї немає духовного зору. Про таких Господь сказав: «Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого». Чому людина не бачить своїх гріхів? Бо в кожному оці в неї колода. Бо варто вийняти колоду – і вона побачить у собі мільярд гріхів. А якщо людина не бачить у собі мільярда гріхів, то тоді вона поки що сліпа. «Фарисею сліпий!» – каже Господь.
Якщо людина не бачить гріхів, як вона може очиститися? Ніяк. Загинула така людина, безнадійно абсолютно загинула. А людина кається, хоча, можливо, у неї гріхів і більше, ніж у цього праведника, але вона може досягти Царства Небесного, бо вона омиватиме сльозами весь час свою душу. Такого спитай: у чому ти грішний? І він почне говорити і говоритиме в понеділок, у вівторок, у середу, четвер, п’ятницю, поки не впаде від знемоги або йому не скажеш: годі, я більше не можу слухати. Бо якщо людина має духовне розуміння, то вона бачить свої гріхи, як пісок морський. От узяти на пляжі жменьку піску і почати рахувати – і цієї вправи вистачить на місяць. А якщо людина не бачить у собі гріхів, то це означає, що вона духовно мертва, вона просто труп, вона нічого не відчуває. До трупа скільки ні звертайся, він лежить собі абсолютно холодний, він не розуміє, у чому йому треба каятися, у чому треба виправлятися, він не бачить шляху, він сліпий.
Ми усі тут заради Христа, ми усі тут убогі, нас Господь по околицях зібрав духовно кульгавих, глухих, горбатих, убогих, кривих, бо обрані виявилися негідними. Ось тому нас Господь скликав, поставив тут. І нам тепер треба працювати над тим, щоб знайти собі шлюбний одяг, щоб бути гідними цього бенкету віри. Ось для цього ми усі і збираємося. І якщо ми дійсно цього хочемо, якщо дійсно це є жадання і любов нашого серця, то ми цього досягнемо.