Мука вічна
У чому полягає мука вічна? У тому, що людина, яка жила гріхом, там, за гробом, гріхом насолодитися вже не може, бо, по-перше, її душа з тілом розлучена, а по-друге, там немає жодних гріховних радощів: ні розпусти, ні пияцтва, ні похітливості, ні засудження – нічого, чим можна наситити свою душу. Кожен грішник душу насичує гріхом. Ось розпусник нашкодить і на якийсь час спокійний. А після смерті розпуста продовжуватиме роздирати його на частини, на клапті, але як блудити? Тіла навіть немає.
Чи хтось звик смачно і багато їсти. Щодня він тільки і думає, що він купить, та що приготує, та як на тарілочки розкладе, як почастує. І ось така людина помирає. Розплющує очі – а вона вже в іншому світі. А там немає ні ринку, ні ковбаски якоїсь особливої, смачненької, – нічого там такого немає. Чим їй жити? І починається страждання від незадоволеної похоті.
І це страждання вічне, бо там не буде ніколи жодної заміни гріху. У цьому і полягає мука вічна. Недаремно Господь каже: «Там буде плач і скрегіт зубів». Там – як ми виражаємося, на тому світі – люди дійсно плакатимуть і скреготатимуть зубами в безсилій злості, бо не зможуть насититися гріхом.