Неділя про сліпонародженого називається так за Євангелієм, що читається на Божественній літургії. У ньому йдеться про те, як Господь дав очі людині, народженій сліпою і яка ніколи раніше не бачила світла. У кондаку цього дня співається: «На душевні очі осліплений, до Тебе, Христе, приходжу, як сліпий від народження». Дійсно, відколи Адам відпав від Бога – а Адам був людиною духовно зрячою, тому він бачив Бога, – усі люди стали народжуватися на землі духовно абсолютно сліпими. Тобто духовне життя для них закрите абсолютно, хоча усередині своєї душі вони мають можливість до розкриття духовних очей.

Духовний зір дає Христос. І мета життя людини полягає в прозрінні: щоб їй прозріти духовно, щоб побачити Христа. Кожен з нас теж не відразу прозрів, але ми знаємо, що Господь приймає усіх: які прозріли і перед смертю, і в дитинстві.

Що ж такий духовний зір, який дає Христос? У чому він полягає? Він полягає в тому, що людина очима свого серця, очима душі своєї починає бачити істину. І найближче, що вона бачить, – це гріх у своєму серці. Зазвичай людина, яка не пізнала Христа, гріха в собі не помічає, їй здається, що вона цілком хороша: звісно, є окремі недоліки, а так я нічим не гірша за інших, ну, може, хтось і талановитіший, і здібніший, але, загалом, я досить хороша. Ось така звичайна думка про себе людини, і відбувається це від того, що вона духовно сліпа. Якщо сліпому дати сорочку і запитати, чиста вона чи брудна, як він зможе визначити? Для цього треба бачити.

Прозріння завжди починається з покаяння: людина починає бачити ті гріхи, які є в її душі, починає їх усвідомлювати, починає ними жахатися, починає не погоджуватися з цими гріхами і жадати життя іншого, чистого. Ось з цієї миті починається прозріння. Преподобний Дамаскін казав: коли побачиш гріхи свої, як пісок морський, знай, що ти поклав початок покаянню. Тому нам дуже важливо для того, щоб прозріти духовно, просити в Бога покаяння. Тільки через покаяння Царство Небесне може наблизитися до людини. Інакше можна усе життя в церкву відходити, і усе виявиться марним. І багато людей ходять десятиліттями і так і помирають, не пізнавши Христа.

Думки про навколишнє