Чому Бог відкидає Церкву?

Настає 100-а річниця Жовтневого заколоту, який у радянські часи називали «Великою … … революцією». Після цих подій на Церкву, зокрема Православну, розпочалися нечувані гоніння, яких, напевно, ще не знала історія.

Але чому Господь допустив таке? Чому допустив мученицьку кончину стількох вірних? І це не просто дозвільні запитання, ми повинні знати відповіді на них, щоб нас у майбутньому не спіткала подібна доля. Тому, враховуючи вищесказане, спробуємо дати відповідь.

Христос у Свої коротенькі притчі вкладав величезний сенс, який був зрозумілий Його малоосвіченим співвітчизникам через вдало підібрані порівняння. І Своєю першою притчею, яку ми зустрічаємо на сторінках Нового Завіту, Христос вказав на основну ознаку Своїх послідовників, яких згодом назвуть християнами: «Ви – сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, хіба що бути викинутою геть на потоптання людям» (Мф. 5:13). Ці самі слова стосуються і Церкви Христової, адже вірні і складають собою Церкву.

Втрата Церквою своєї суті: бути сіллю землі, бути духовним орієнтиром для людей, совістю нації, обмін її духовенством нетлінних, небесних скарбів на скарби тлінні, земні – привело врешті-решт Російську Православну церкву до трагічних наслідків. І може привести вдруге (сподіваємось не настільки трагічних), якщо РПЦ надалі буде служити земній владі, а не Богу. А для всіх інших народів – це зайвий приклад того, що набагато важливіше догоджати Богові, а не людям.

Редакція сайту


Ваш коментар: