Благочестя:

Чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем є в тому, щоб піклуватися про сиріт і вдів у їхніх скорботах і берегти себе неоскверненим від світу (Як. 1:27).

Бог, надія на Нього і Його любов:

Отже, смиріться під міцною рукою Божою, щоб підніс вас свого часу. Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас (1Пет. 5:6,7);

Не зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння (2Пет. 3:9);

Бачите, яку любов дав нам Отець, щоб нам називатися і бути дітьми Божими. Світ тому не знає нас, що не пізнав Його (1Ін. 3:1).

Хвороби:

Якщо хто з вас тяжко страждає, нехай молиться. Хто в доброму настрої, нехай співає псалми. Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому (Як. 5:13-15).

Віра:

А заповідь Його та, щоб ми вірували в ім’я Сина Його Ісуса Христа і любили один одного, як Він заповів нам (1Ін. 3:23);

Хто вірує в Сина Божого, має свідчення в собі самому; хто не вірує Богові, той робить Його неправдомовцем, бо не вірує в свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого. Свідчення це полягає в тому, що Бог дарував нам життя вічне, і це життя в Сині Його (1Ін. 5:10,11);

Але нехай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває. Нехай не думає така людина одержати що-небудь від Господа (Як. 1:6,7);

Яка користь, браття мої, коли хто говорить, що він має віру, а діл не має? Чи може ця віра спасти його? Якщо брат або сестра нагі і не мають денного прожитку, а хто-небудь з вас скаже їм: “Йдіть із миром, грійтесь і їжте,” – але не дасть їм потрібного для тіла, яка користь? Так само й віра – коли не має діл, сама по собі мертва (Як. 2:14-17).

Гнів:

Гнів людини не творить правди Божої (Як. 1:20).

Гріх:

Похіть же, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть (Як. 1:15).

Коли ж ходимо в світлі, подібно до того, як Він у світлі, то маємо єднання один з одним, і Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха. Якщо кажемо, що не маємо гріха, – обманюємо самих себе, і правди немає в нас. Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди. Коли кажемо, що ми не згрішили, то представляємо Його неправдомовним і слова Його немає в нас (1Ін. 1:7-10);

Діти мої! Це пишу вам, щоб ви не грішили, а коли б хто згрішив, то ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника. Він є очищення від гріхів наших, і не тільки від наших, але і від гріхів усього світу. А що ми пізнали Його, розуміємо з того, що дотримуємось Його заповідей (1Ін. 2:1-3);

І кожний, хто має цю надію на Нього, очищає себе, бо Він чистий. Усякий, хто чинить гріх, чинить і беззаконня; і гріх є беззаконня. І ви знаєте, що Він явився для того, щоб узяти гріхи наші, і що в Ньому немає гріха. Кожний, хто перебуває в Ньому, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його і не пізнав Його (1Ін. 3:3-6);

Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол згрішив. Заради цього і явився Син Божий, щоб зруйнувати діла диявола. Кожний, народжений від Бога, не чинить гріха, тому що сім’я Його перебуває в ньому, і він не може грішити, бо народжений від Бога (1Ін. 3:8,9);

Коли хто бачить свого брата, який грішить гріхом не на смерть, то нехай молиться, і Бог дасть йому життя, тобто тому, хто грішить гріхом не на смерть. Є гріх на смерть: не про цей кажу, щоб він молився. Всяка неправда є гріх; але є гріх не на смерть. Ми знаємо, що всякий, народжений від Бога, не грішить, але народжений від Бога береже себе, і лукавий не торкається його (1Ін. 5:16-18).

Добрі справи і праведність:

Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють (Як. 1:22);

Браття! Якщо хтось із вас відхилиться від істини і хтось наверне його, нехай той знає, що хто звернув грішника з облудної путі, спасе душу від смерти і покриє безліч гріхів (Як. 5:19,20);

Благодать і мир вам нехай помножиться в пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого. Тому що від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою, якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю: ви ж, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вашій вірі чесноту, в чесноті розсудливість, в розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, у терпінні благочестя, в благочесті братолюбство, у братолюбстві любов. Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа. А в кого цього немає, той сліпий, закрив очі, забув про очищення давніх гріхів своїх (2Пет. 1:2-9);

Улюблений! Не будь подібним до лихого, але до доброго: хто робить добро, той від Бога; а хто чинить зло, той не бачив Бога (3Ін. 1:11).

Життя:

Бо життя явилось‚ і ми бачили‚ і свідчимо, і звіщаємо вам це вічне життя, яке було в Отця і явилось нам (1Ін. 1:2);

Обітниця ж, яку Він дав нам, є життя вічне (1Ін. 2:25);

Ми знаємо, що ми перейшли зі смерти в життя, бо любимо братів; той, хто не любить брата, перебуває в смерті (1Ін. 3:14).

Спокуси і скорбота:

З великою радістю приймайте, браття мої, коли підпадаєте різним спокусам, знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння; терпіння ж повинно мати досконалу дію, щоб ви були досконалі в усій повноті без усякого недоліку... Блаженна людина, яка переносить спокуси, бо, будучи випробуваною, вона одержить вінець життя, який обіцяв Господь тим, що люблять Його. У спокусі ніхто не кажи: “Бог мене спокушає”; бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого, але кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю (Як. 1:2-4,12-14);

Цьому радійте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, від різних спокус, щоб випробувана віра ваша виявилася коштовнішою за золото, що гине, хоч і очищається вогнем, на похвалу і честь і славу під час об’явлення Ісуса Христа (1Пет. 1:6,7);

Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, ви терпите, це угодно Богові. Бо ви до цього покликані: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його (1Пет. 2:20,21);

Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтеся тією самою думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити, щоб останній час життя в тілі жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою (1Пет. 4:1,2);

Улюблені! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої, оскільки ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, щоб і в з’явлення слави Його ви зраділи і звеселились. Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави і Дух Божий спочиває на вас. Тими Він ганьбиться, а вами прославляється. Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже; а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю (1Пет. 4:12-16).

Істина:

Кожен, хто переступає вчення Христове і не перебуває в Hьому, не має Бога; хто перебуває в ученні Христовому, має і Отця і Сина. Хто приходить до вас і не приносить цього вчення, того не приймайте в дім і не вітайте його. Бо той, хто його вітає, бере участь у злих ділах його (2Ін. 1:9-11);

Кінець світу, Суд:

Знає Господь, як визволяти благочестивих від спокуси, а беззаконників тримати на день суду, для покарання (2Пет. 2:9);

Прийде ж день Господній, як тать уночі, і тоді небеса з шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять (2Пет. 3:10);

Втім, за Його обітницею, ми чекаємо нового неба і нової землі, на яких живе правда (2Пет. 3:13).

Любов:

Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів (1Пет. 4:8);

Хто дотримує слово Його, в тому істинно любов Божа здійснилася; з цього пізнаємо‚ що ми в Ньому (1Ін. 2:5);

Любов пізнали ми з того, що Він поклав за нас душу Свою: і ми повинні класти душі свої за братів. А хто має достатки на світі, але, коли бачить брата свого в нужді, зачиняє від нього своє серце, то як може перебувати в такому любов Божа? Діти мої! Будемо любити не словом чи язиком, а ділом і правдою (1Ін. 3:16-18);

Улюблені! Будемо любити один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народжений від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов (1Ін. 4:7,8);

Любов досягає в нас такої довершености, що ми маємо дерзновення в день судний, бо робимо в цьому світі, як Він. У любові немає страху, але довершена любов проганяє страх, бо страх має муку. Той, хто боїться, не довершений у любові. Будемо любити Його, бо Він раніше полюбив нас. Хто каже: “Я люблю Бога”, а брата свого ненавидить, той говорить неправду: бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить? І ми маємо від Нього таку заповідь, щоб той, хто любить Бога, любив і брата свого (1Ін. 4:17-21);

Що ми любимо дітей Божих, пізнаємо з того, коли любимо Бога і дотримуємося заповідей Його. Бо це є любов до Бога, щоб ми дотримувалися заповідей Його; і заповіді Його не тяжкі (1Ін. 5:2,3);

Любов же полягає в тому, щоб ми жили за Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, та щоб жили згідно з нею (2Ін. 1:6).

Молитва:

Отже, признавайтесь один одному в провинах і моліться один за одного, щоб вам зцілитися, бо багато може щира молитва праведного (Як. 5:16);

Улюблені! Якщо наше серце не засуджує нас, то ми маємо дерзновення до Бога і, чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо дотримуємося заповідей Його і робимо угодне для Нього (1Ін. 3:21,22);

Милість:

І ось яке дерзновення ми маємо до Нього, що, коли просимо чого згідно волі Його, Він слухає нас. А коли ми знаємо, що Він слухає нас у всьому, чого б ми не просили, – знаємо й те, що, чого просимо, одержуємо від Нього (1Ін. 5:14,15).

Світ, що в злі лежить:

Перелюбники і перелюбниці! Чи не знаєте, що дружба зі світом є ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом світові, той стає ворогом Богові (Як. 4:4);

Не любіть світу, ні того, що в світі: хто любить світ, у тому немає любові Отчої. Бо все, що в світі: похіть плотська, похіть очима і гордість житейська, не від Отця, а від світу цього. І світ минає, і похіть його, а той, хто виконує волю Божу, перебуває повік (1Ін. 2:15-17);

Діти! Ви від Бога і перемогли їх; бо Той, Хто у вас, більший за того, хто у світі (1Ін. 4:4);

Бо всякий, народжений від Бога, перемагає світ; і ця перемога, що перемогла світ, – віра наша. Хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус є Син Божий? (1Ін. 5:4,5);

Ми знаємо, що ми від Бога і що весь світ лежить у злі (1Ін. 5:19).

Мудрість:

Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости, нехай просить у Бога, Який дає всім просто й без докорів, – і дасться йому (Як. 1:5);

Хто мудрий і розумний між вами? Доведи це на ділі добрим поводженням з мудрою лагідністю (Як. 3:13);

А мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна (Як. 3:17).

Покаяння:

Наблизьтеся до Бога, і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, виправте серця, двоєдушні(Як. 4:8).

Пізнання Бога:

А що ми пізнали Його, розуміємо з того, що дотримуємось Його заповідей. Хто говорить: “Я пізнав Його”, але заповідей Його не виконує, той неправдомовець і немає в ньому правди (1Ін. 2:3,4);

Слухняність (служіння):

Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої. Чи говорить хто, говори як слова Божі; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом. Йому ж слава і влада на віки віків. Амінь (1Пет. 4:10-11).

Перебування в Богу:

Хто говорить, що перебуває в Ньому, той повинен робити так, як Він робив (1 Ін. 2:6);

Отже, діти, перебувайте в Ньому, щоб‚ коли Він явиться, мали ми дерзновення і не осоромилися перед Ним у пришестя Його (1Ін. 2:28);

Бога ніхто ніколи не бачив. Якщо ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і довершена Його любов є в нас. Що ми перебуваємо в Ньому і Він у нас, пізнаємо з того, що Він дав нам від Духа Свого (1Ін. 4:12,13).

Світло духовне:

І ось благовістя, яке ми чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Ньому ніякої темряви(1Ін. 1:5);

Коли ж ходимо в світлі, подібно до того, як Він у світлі, то маємо єднання один з одним, і Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха (1Ін. 1:7);

Хто говорить, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той ще в темряві. Хто любить брата свого, той перебуває у світлі, і немає в ньому спокуси. А хто ненавидить брата свого, той перебуває в темряві, і в темряві ходить, і не знає, куди йде, бо темрява засліпила очі йому (1Ін. 2:9-11).

Сім’я:

Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб деякі з них, які хоч і не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались, коли побачать ваше чисте, богобоязне життя. Нехай буде прикрасою вашою не зовнішнє – заплітання волосся, золоте вбрання або нарядність в одязі, а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом. Так колись і святі жінки, покладаючи надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам… Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як немічному сосуду, віддаючи їм честь‚ як співспадкоємницям благодатного життя (1Пет. 3:1-5,7).

Совість:

І ось із цього пізнаємо, що ми від істини, і впокорюємо перед Ним серця наші; бо якщо серце наше засуджує нас, то тим більше Бог, бо Бог більший від нашого серця і знає все. Улюблені! Якщо наше серце не засуджує нас, то ми маємо дерзновення до Бога (1Ін. 3:19-21).

Спасіння:

Знаючи, що не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків, а дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця (1Пет. 1:18,19);

І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться? (1Пет. 4:18).

Пристрасті:

Улюблені! Прошу вас, як пришельців і подорожніх, сторонитися тілесних похотей, які повстають проти душі (1 Пет. 2:11);

Обіцяють їм волю, будучи самі рабами тління; бо хто ким буває переможений, той тому і раб. Бо якщо, позбавившись скверни світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, вони знов заплутуються в ній і перемагають-ся нею, то останнє буває для них гірше за перше. Краще було б їм не пізнати дороги правди, ніж, пізнавши її, повернутися назад від переданої їм святої заповіді. Але з ними трапляється за правдивим прислів’ям: “пес повертається до своєї блювотини” і “помита свиня йде валятися в багно” (2Пет. 2:19-22).

Язик:

Коли хто з вас гадає, що він побожний і не приборкує свого язика, але спокушає своє серце, то побожність у того пуста (Як. 1:26);

Бо всі ми багато грішимо. Хто не грішить словом, той досконала людина, яка може приборкати і все тіло. Ось ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, і керуємо всім тілом їхнім. Ось і кораблі, хоч які вони великі і як не носяться сильними вітрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич; так само і язик – невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює! (Як. 3:2-5);

Бо, хто хоче любити життя і бачити добрі дні, той нехай стримує язик свій від зла і вуста свої від лукавих слів (1Пет. 3:10).

1. Попередні відомості
2. Послання апостола Якова
3. Послання апостола Петра
4. Послання апостола Івана Богослова
5. Послання апостола Іуди
6. Обрані повчання із Соборних послань

Зміст