Якою б грішною людина не була, які б справи страшні не коїла, через Церкву вона може очиститися, може із злої стати доброю, із заздрісної – абсолютно незворушною духом, з жадібної – щедрою, з розпусної – цнотливою, з марнотратної – бережливою. Як же себе змінити? Людина сама не може зробити себе доброю, хоч до стелі стрибай. […]
Якщо розумова гордість являє найбільшу ваду, що перешкоджає вступу в Царство Боже у сфері думки, то у сфері волі ми знаходимо інший недолік, не менш шкідливий, який Господь називає «закваскою фарисейською» і визначає як лицемірство: «Бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство» (Лк. 12:1). У 23-му розділі Євангелія від Матфея Господь детально з’ясовує психологічну суть лицемірства […]
