Єдина істина

Про те, що попри думку багатьох у світі існує не безліч істин, а лише одна, Божа істина, роздумує Михайло Лукін . . .
«Ісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого. Пилат сказав Йому: що є істина?» (Ін. 18:37,38), – між іншим, Пилат був настільки впевнений у тому факті, що істин може бути безліч, що далі навіть не поцікавився, про яку істину говорив йому Ув’язнений.
І це загалом не має нас сильно дивувати, адже подібно Пилатові так само мислить багато (якщо не більшість) наших співвітчизників: для них Христос, Його вчення, служіння, смерть – лише фрагмент стародавньої історії. Про воскресіння ж ті люди намагаються не згадувати, адже саме воно по-справжньому відрізняє Спасителя від інших вчителів моральності. Якби не воскресіння, Христа прийняло б багато скептиків, бо вони, як і Пилат, вважають, що у світі існує безліч істин, і через те ці скептики (сучасні і стародавні) поставили б самого Спасителя, Його вчення в один ряд з іншими моральними, філософськими і ще хтозна якими вченнями. Навіть дещо взяли від Христового вчення, втім так і роблять, але ніколи не прийняли б його як єдино можливу істину. Але саме на це претендує Господь.
Бог не терпить компромісів. Чого тільки варта найбільша заповідь Закону Божого: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого – як самого себе» (Лк. 10:27). Зауважте – усім своїм єством, без жодних виключень і компромісів. Тільки так і ніяк інакше. Звичайно, багатьом таке не до вподоби, через те «просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх» (Мф. 7:13,14). А от і відповідь на можливе запитання, що дає людині свідоме визнання, що у світі існує не безліч, а лише одна істина, Божа істина: «Послав Бог Сина Свого (Єдинородного), котрий народився від жони, був під законом, щоб викупити підзаконних, щоб нам прийняти всиновлення» (Гал. 4:4,5).
Ця істина відкрилася людству вже після Христового воскресіння, проте і до цієї доленосної події знайшлося чимало людей, які, як сказано в Посланні до євреїв, «прагнули кращого, тобто небесного; тому i Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнiм Богом; бо Вiн приготував їм мiсто» (11:16). Людей, які прагнули до Божої істини, Божої правди, яка міститься в Його святому Законі. Одним з таких Божих праведників був Предтеча Господній, Іоанн Хреститель.
Для цього Божого пророка існувала лише одна правда – Божа правда, і він не йшов на жодні компроміси перед нею. «Не годиться тобі мати жінку брата твого» (Мк. 6:18), – казав він цареві Іроду, не боячись за наслідки виказування правди. Можна не сумніватися, що Іоанна неодноразово попереджали, як згодом попереджали і Христа, що не варто гнівати можновладців, краще для всіх було б, щоб вони не казали людям те, про що ті воліли не чути. Але «Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину», – ці Христові слова можна вважати і життєвим кредо Іоанна Хрестителя: коли людина обирає свідчити про Божу істину, вона не може мовчати.
Сьогодні, завдяки свободі слова, багато людей теж не мовчить, і несе світу… та будь що, не сильно переймаючись про те, чи відповідають їх слова дійсності чи це тільки плоди їхньої власної чи чиєїсь чужої хворої уяви. А дійсно правду, дійсно те, що відбувається насправді, несе світові не так вже багато людей. І для цього є кілька причин: і зіпсутість людини як такої, через що вона здатна перекрутити чорне на біле і навпаки; і особиста зацікавленість подати певну інформацію у вигідному для себе ракурсі; і, нарешті, страх перед ймовірними наслідками, на які багата справжня правда, адже за останні дві тисячі років світ так і не навчився сприймати правду.
Казати дійсно правду вкрай важко, але необхідно, якщо людина хоче просуватися тісною дорогою, що веде до вічного життя. І в цьому може допомогти лише сподівання на Бога, перебування в Його слові, та приклади життя святих, які свого часу здолали шлях несення світу правди. Як наприклад, Предтеча Господній Іоанн.
Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)