Христос і Його місія

Про Христову місію, про Його прихід у цей світ розповідає о. Зиновій Павлиш . . . .

За все, що Бог сотворив та подарував людині (земний рай, молодість, безсмертя, освячуючу ласку, Небесне Царство), вона відплатила Йому чорною невдячністю. Наші прародичі тяжко образили Творця. Адам і Єва стягнули на себе та на весь людський рід справедливу кару. Тяжкий гріх – це сильна образа безмежного та безконечного Божого Єства, і тому цей гріх став безконечним. А щоби змити з людських душ цю пляму, яку наніс гріх, необхідна була безконечна гідність Того, хто міг би надолужити. А оскільки гідність людини, творіння, є нічим порівняно з Божим маєстатом, то такого надолуження людина не могла дати. Однак надолуження мусило і повинно було прийти від людини.

Прихід Месії

Для надолуження Бог обрав Свого єдинородного Сина. Христос дав згоду стати людиною, щоби, перетерпівши страшні муки й ганебну смерть на хресті, надолужити Небесному Отцеві за наші беззаконня. Робив Він це з великої та безмежної любові до людини. Він не відкинув її і не віддав на вічну кару, на яку заслужили наші прародичі, а постановив СПАСТИ! Про це пише апостол Павло: «Бог, багатий милістю з великої Своєї любови, якою нас полюбив, і нас, мертвих за злочини, оживотворив із Христом» (Еф. 2:4,5).

Аби викупити нас від вічної смерті та повернути нам втрачену через первородний гріх Божу освячуючу ласку і право наслідувати Небесне Царство, Господь посилає в цей грішний світ Свого єдинородного Сина Ісуса Христа: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього» (Ін. 3:16-17).

Господь Бог ще перед усіма віками постановив, що Спаситель світу, Син Божий, має народитися чоловіком, і Він має народитися від жінки: «І ворожнечу покладу між тобою і між жінкою, і між сіменем твоїм і між сіменем її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Бут. 3:15). Божий Син погодився здійснити задум Свого Небесного Отця: «Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм» (Пс. 40:9), – настав час приходу на нашу землю Спасителя світу – Ісуса Христа.

Зосередьмося над тим безмежним упокоренням єдинородного Божого Сина перед волею Отця. Він, рівний у всьому Своєму Отцеві, захотів стати подібним на кожного з нас, стати людиною. Найсвятіший Бог, Який ненавидить гріх, бере на Себе гріхи всього світу і робить це тільки для того, щоб звільнити людей з-під влади диявола та з неволі гріха. Він готовий прийняти тяжкі страждання, зневагу та жорстоку і ганебну хресну смерть: «Упокорив Себе, був слухняним аж до смерти, і смерти хресної» (Флп. 2:8). Вибираючи хресну смерть, Господь Бог бажав одного – засвідчити нам Свою безмежну любов: «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15:13).

Народження Спасителя світу

Коли настала довгоочікувана повнота часу, Бог посилає архангела Гавриїла до Діви Марії, щоби той сповістив їй добру новину – велику радість: що Вона породить Спасителя світу – Ісуса Христа. Однак Господь бажає почути від Марії свідому і добровільну згоду на цю велику гідність – стати Матір’ю Його Сина. І коли Марія почула запевнення архангела, що Вона збереже дівицтво і водночас стане Матір’ю, бо «Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим» – відповіла: «Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм» (Лк. 1:35,38).

Тими словами Марія цілковито віддалася волі Бога. І в цю саму хвилину Син Божий за дією Святого Духа прийняв наше тіло та замешкав між нами: «І Слово стало плоттю, і вселилося між нами…» (Ін. 1:14). І коли настав час «…І народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла…» (Лк. 2:7). Так, як промінь Сонця переходить крізь кришталь, так з Дівочого лона, не порушуючи печаті непорочності, приходить Нове Сонце – Месія, Спаситель світу, Ісус Христос – Предвічний Бог.

Місія Ісуса Христа

Ціллю приходу Спасителя було:

  • помирити нас з Отцем Небесним;
  • взяти на Себе гріхи світу, відкупити нас Своєю хресною смертю та перемогти диявольську силу;
  • відчинити нам двері до Царства Небесного;
  • навчити людину спасенної науки, яку Він приніс від Свого Отця Небесного і яка дає можливість кожному, хто приходить у цей світ, осягнути щасливе та вічне життя в Небесному Царстві.

<< Три Божі дари

Перепрошення та примирення >>

Зміст