Єдине місце
Роздуми Михайла Лукіна, що присвячені подіям Книги Діянь святих апостолів . . .
Ще раніше, у доковідні і довоєнні часи (коли ж це було!), на очі час від часу потрапляли статті з приблизно наступною назвою: «20 місць на планеті, які треба обов’язково відвідати протягом життя». Що хотіли сказати цим автори подібних статей, не дуже зрозуміло: чи то варто вважати власне життя змарнованим, якщо не відвідав цих місць, чи ще щось, не можу сказати напевно. Хоча, більш за все, автори самі не знали, що мали на увазі… Таке, загалом, часто буває у світі, коли люди хочуть якимсь чином привернути увагу оточення чи особисто до себе, чи до якоїсь справи, а коли вони, нарешті, увагу привертають, то не знають що з цим далі робити. Але повернімось до місць, які треба було обов’язково відвідати.
Зазвичай, це були віддалені екзотичні куточки на планеті або ж якісь визначні історичні пам’ятники. І здавалося, нічого не було поганого в тому, щоб прагнути відвідати ці місця, якби не одне але… «Тоді Ісус виведений був Духом у пустелю, щоб спокушав Його диявол. І постився сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів. І, приступивши до Нього, спокусник сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це хлібами стало. Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих» (Мф. 4:1-4). Отже, з Божого погляду навіть мрії відвідати різні місця планети, вже не кажучи про їх втілення, взагалі є марними, бо відводять людину від Бога.
Або ж, все таки, ці мріяння, і, ясна річ, їх втілення, можуть стати угодними Богові? – Звісно, що можуть, якщо будуть робитися на славу Божу. Взяти, для прикладу, апостола Павла, який відходив, проплавав фактично половину Римської імперії – загалом нечувана річ у ті часи. Хіба він особисто не відвідав протягом своїх мандрівок двадцять визначних місць того часу? Певно, таких місць було значно більше. От тільки мета Павлових подорожей була не організація власного дозвілля, а поширення Благої Звістки відомим тоді світом.
Отже, можна колесити світом і цим вгодити Богові, якщо метою цих мандрів бути ширення світом Благої Звістки про Нього, а ціллю всього життя стане єдине місце – Божі небесні обителі.
Автор: Михайло Лукін