Неприпустима спокуса

Роздуми Михайла Лукіна, що присвячені подіям Книги Діянь святих апостолів . . .
У місіонерському служінні апостола Павла багатьох, і мене особисто, інтригує випадок, про який розповідає євангеліст Лука: «Зустріла нас одна служниця, яка мала духа віщування і яка віщуванням давала великий прибуток своїм господарям. Йдучи за Павлом і за нами, вона кричала, кажучи: “Ці чоловіки – раби Бога Всевишнього, які звіщають нам путь спасіння”. Це вона робила багато днів. Павло, розгнівавшись, обернувся і сказав духові: “Повеліваю тобі ім’ям Ісуса Христа вийти з неї”. І дух вийшов відразу» (Діян. 16:16-18) – Що змусило Павла зробити це? Адже, здавалося, що служниця, а точніше дух віщування, допомагав Павлові.
Здається, відповідь на це питання я знайшов у принципі, який виклав Христос у Нагорній проповіді: «Не може дерево добре плоди погані родити, ні дерево погане плоди добрі родити» (Мф. 7:18). Ясна річ, що дух віщування був не від Бога, тому, загалом, нічого доброго він не міг у підсумку принести, хоча могло здатися, що він допомагав апостолу в служінні.
Цей принцип апостол Павло підсумував у Листі до Ефесян: «А блуд і всяка нечистота та користолюбство не повинні навіть згадуватися у вас, як личить святим» (5:3). У житті, у служінні не можна користуватися нечесними методами гри, тим більше, користуватися допомогою бісівських сил, бо це матиме в майбутньому тяжкі наслідки і за що доведеться платити величезну ціну. Апостол Павло про це чудово знав, але про це, на жаль, забуває багато християнських служителів. Втім, як і вірних.
Але чому вірні забувають про це, чому вдаються до нечесної гри? Адже часто вони керуються цілком добрими мотивами. Причин цього насправді може бути багато, от лише наслідки в будь-якому разі будуть сумними, а деколи трагічними. Треба завжди пам’ятати, що найголовніше для кожного вірного – це спасіння його власної душі. Ніщо не може зрівнятися з цим, навіть місіонерська діяльність: «Бо яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить?» (Мк. 8:36). Адже це Христове попередження стосується абсолютно всіх людей, а не тільки невірних.
Автор: Михайло Лукін