Ціль, значення та цінність Божественної Літургії
Про встановлення Господом Ісусом Христом Літургії та що нам слід робити, щоб вона не стала формальністю, розповідає о. Зиновій Павлиш
Першою основною правдою християнської віри про Службу Божу є те, що її встановив сам Бог. Апостол Матвій як очевидець каже, що Ісус Христос напередодні Своїх мук і смерті на хресті, засів зі Своїми апостолами до Пасхальної вечері. Під час вечері після тривалої молитви Він узяв хліб у Свої руки, звернувся до апостолів і сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє». Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: «Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!». Це була перша Жертва, яку віддав Отцеві Його улюблений Син Ісус Христос. З цього часу є тільки один-єдиний гідний Бога спосіб жертви на землі – Жертва Святої Літургії, яку приноситимуть до кінця світу.
Служба Божа є безкровним повторенням, відновленням і продовженням Хресної Жертви на хресті: «Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде», – повчає нас апостол Павло (1Кор. 11:26). На кожній Святій Літургії Син Божий наново вмирає, але не криваво, як на Голгофі, а у вигляді хліба та вина, однак з тією самою метою – грішному людству принести відкуплення, прощення гріхів і дарувати життя вічне.
Вкінці Ісус сказав такі слова: «Це робіть на Мій спомин». Цими словами Син Божий доручив апостолам і Своїй святій Церкві щоденно приносити встановлену Ним Божественну Літургію (Службу Божу) як єдину досконалу і безкровну жертву Нового Заповіту. Вона є найкращим і найуспішнішим способом почитання та прослави Всемогутнього Бога. У Службі Божій за нас, але з нами робить це Втілений Бог – Ісус Христос. Тому-то Служба Божа – це найцінніший, найпевніший спосіб молитви перепрошення, подяки, примирення та прохання, бо з нами Бог. Його великим бажанням було постійно перебувати з нами та кормити нас Своїм пресвятим Тілом і Своєю найдорожчою Кров’ю, які дарують життя вічне. Це була остання воля Сина Людського, це був Його заповіт. І Він запевнив нас: «Я з вами кожного дня, аж до кінця світу!».
Божественна Літургія – це найдорожча та найцінніша спадщина, яку залишив Ісус Христос і яку зберегла свята Церква після Його відходу.
Що спонукало Спасителя принести безкровну жертву споконвічному Богові?
До встановлення Служби Божої Ісуса Христа спонукала безмежна і незбагненна любов та велике милосердя до людей: «…знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх» (Ів. 13:1). Христос бажав увіковічнити Себе на землі, залишивши нам безцінну пам’ятку Свого Відкуплення, Своєї хресної смерті за грішне людство: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). Ця пам’ятка – це Служба Божа. З волі Христа вона повинна щоразу нагадувати нам про Його постійну, безмежну любов до кожного з нас. Встановивши Святу Літургію Ісус Христос осягнув мету – щоденно приносити Себе Отцеві Небесному в жертву за грішне людство та стати безцінною духовною поживою для наших безсмертних душ.
Якщо Служба Божа є найбільшим скарбом, найдосконалішою жертвою і найвищим актом богопочитання, то вона повинна стати центром нашого християнського культу. У жодному разі вона не повинна стати лише недільною формальністю чи обрядом – Божественна Літургія має бути невичерпною потребою нашого духовного життя. Ми повинні брати в ній активну, живу участь. А на кожній Службі Божій ми маємо можливість:
- перепросити – адже ми усвідомлюємо, що людина в цьому світі не може не згрішити. Вона може не вчинити тяжкого гріха, однак легких, повсякденних гріхів не уникнути;
- помиритись – почути у святому таїнстві Покаяння слова: «Прощаю тобі твої гріхи! Йди в мирі і не гріши»;
- подякувати Богові за незліченні добродійства, а особливо за ласку життя, адже це Він є Господом нашого життя;
- випросити добродійств, необхідних на наступний тиждень;
- поєднатися – виконати бажання Господа нашого Ісуса Христа перебувати з нами: «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому» (Ів. 6:56).
Коли ми беремо живу участь у Літургії?
Активну живу участь беремо тоді, коли на Святій Літургії приступаємо до спільної трапези та споживаємо Євхаристійні дари – Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа. Це є правдивий доказ нашої любові та подяки за Його незліченні добродійства. Тож докладаймо максимальних зусиль, щоби кожної неділі та кожного свята брати участь у Святій Літургії.