Віра:
Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне (Ін. 3:16);
Блаженні ті, що не бачили й увірували (Ін. 20:29).
Див. також Мф. 16:17,18; Мк. 16:16; Лк. 17:5-10.
Воля Божа, наслідувати її:
Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі (Мф. 6:10);
Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! – увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного (Мф. 7:21).
Вдячність Богові:
Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю. І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік. І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас. Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися. Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин. Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей? І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе(Лк. 17:11-19).
Благодать, Дух Святий:
Народжене від Духа є дух (Ін. 3:6);
Ісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову буде спраглим. А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне (Ін. 4:13,14);
Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати дітям вашим, то тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього (Лк. 11:13);
Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину (Ін. 16:13).
Див. також Ін. 7:37-39; Ін. 14:15-21; Мк. 4:26-29 – притча про сім’я, що невидимо зростає; Мф. 13:31,32 – притча про зерно гірчичне; Мф. 25:1-13 – притча про десять дів.
Пильнування:
Пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому, ввечері, чи опівночі, чи як півні заспівають, чи вранці. Щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали (Мк. 13:35,36).
Див. також: Лк. 11:24-26; Лк. 21:34-36; Мф. 13:24-30 – притча про куколі.
Робити добро:
Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм (Мф. 7:12);
Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного (Мф. 5:16);
І хто напоїть одного з малих цих чашею холодної води, тільки в ім’я ученика, істинно кажу вам, не втратить нагороди своєї (Мф. 10:42).
Див. також: Мф. 25:31-46; Лк. 10:25-37 – притча про милосердного самарянина.
Про розвиток у собі добрих якостей:
Заповіді Блаженства, в яких накреслений шлях до досконалості, – Мф. 5:3-12. Нагорна проповідь– Мф. 5-7 роз.
У притчі про сіяча (див. Мф. 13:3-23) і особливо в притчі про таланти (див. Мф. 25:14-30) говориться про необхідність розвитку в собі тих природних здібностей, які Бог нам дав. Поєднання благодатних дарувань з розвиненими здібностями (талантами) складає справжнє багатство людини, тому сказано що Царство Боже всередині вас є (Лк. 17:21).
Єдність, прагнення до неї:
Буде одне стадо і один Пастир (Ін. 10:16);
Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине, – щоб увірував світ, що Ти послав Мене (Ін. 17:21);
Де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них (Мф. 18:20).
Істина, любов до неї:
Пилат сказав Йому: отже, Ти Цар? Ісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого(Ін. 18:37).
Див. також: Мф. 13:44-46 – притча про скарб у полі.
Хрест, його несення, вузький шлях:
Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх(Мф. 7:13,14);
Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його (Мф. 11:12);
Хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене (Мф. 10:38).
Див. також: Лк. 13:22-30; Мк. 8:34-38; Лк. 14:25-27; Ін. 12: 25,26.
Любов до Бога і людей:
І полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю, – ось перша заповідь! І друга подібна до неї: полюби ближнього твого, як самого себе. Більшої за ці заповіді немає (Мк. 12:30,31);
Милости хочу, а не жертви (Мф. 9:13);
З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою (Ін. 13:35);
Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх (Ін. 15:13).
Див. також: Мф. 5:42-48; Ін. 14:21-23.
Молитва:
Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам (Мф. 7:7);
Все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите (Мф. 21:22);
Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною (Ін. 4:24).
Див. також: Мф. 6:5-15; Мф. 18:19,20; Мк. 11:23; Ін. 16:23-27; Мк. 14:38; Лк. 11:5-8; Лк. 18:1-8 – притча про суддю неправедного.
Милостиня:
Стережіться, не творіть милостині вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного. Отже, коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. У тебе ж, як твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя, щоб милостиня твоя була потаємною; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно (Мф. 6:1-4).
Див. також: Лк. 14:12-14; Лк. 21:1-4.
Проти засудження:
Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас (Мф. 7:1,2).
Надія на Бога:
Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом. А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів (Лк. 12:6,7);
Кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг? Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не набагато кращі за них? Та й хто з вас, турбуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? І про одяг чого піклуєтесь? Подивіться на лілеї польові, як вони ростуть: не трудяться і не прядуть; кажу ж вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них; якщо ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так зодягає, то хіба не набагато краще зодягне вас, маловіри! Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися? Бо всього цього язичники шукають; знає бо Отець ваш Небесний, що ви маєте потребу в усьому цьому. Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам. Отже, не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтра саме за себе піклуватиметься. Досить кожному дневі своїх турбот (Мф. 6:25-34)
Нехай не тривожиться серце ваше; віруйте в Бога і в Мене віруйте (Ін. 14:1);
Неможливе для людей – можливе для Бога (Лк. 18:27);
Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло (Лк. 19:10).
Некористолюбство, життєві турботи:
Яка бо користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? (Мф. 16:26);
Як тяжко тим, хто надіється на багатство, увійти в Царство Боже! (Мк. 10:24).
Див. також: Лк. 10:41,42; Мк. 10:17-27; Лк. 12:13-21 – притча про безрозсудного багача.
Покаяння:
Покайтеся, наблизилось бо Царство Небесне (Мф. 3:2);
Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння (Мф. 9:13);
Кожен, хто чинить гріх, є раб гріха… Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними(Ін. 8:34,36);
Див. також: (Мф. 4:17; Ін. 5:14; Лк. 7:47; Лк. 13:1-5; Мф. 18:11-14 – притча про зниклу вівцю; Лк. 15:11-32 – притча про блудного сина; Лк. 18:9-14 – про митаря і фарисея).
Піст:
Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, – Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно (Мф. 6:16-18).
Див. також: Мк. 2:19-22; Мк. 9:29.
Праведність, прагнення до неї:
Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться (Мф. 5:6);
Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий (Мф. 5:48).
Примирення з ближніми, прощення образ:
Отче, прости їм, бо не відають, що чинять (Лк. 23:34).
Див. також: Мф. 5:23-26; Мф. 18:23-35 – притча про злого боржника.
Причащання, його необхідність:
Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі. Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день (Ін. 6:53,54).
Див. також: Лк. 22:15-20.
Радість у Богу:
Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах (Мф. 5:12);
Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий (Мф. 11:28-30);
І Я дам їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї (Ін. 10:28);
Так і ви маєте печаль нині; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радости вашої ніхто не відбере від вас (Ін. 16:22).
Розсудливість:
Стережіться, щоб хто не спокусив вас (Мф. 24:4).
Див. також: Лк. 14:28-33; Лк. 16:1-13 – притча про невірного домоправителя.
Упокорювання, скромність:
Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне (Мф. 5:3);
Бо всякий, хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться (Лк. 14:11);
Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим (Мф. 11:29);
Хто хоче між вами бути більшим, нехай буде вам слугою (Мф. 20:26).
Див. також: Лк. 10:21; Лк. 18:9-14; Мк. 10:42-45; Ін. 13:4-17; Мф. 20:1-16 – Про працівників, які отримали рівну плату.
Спокуси, боротьба з ними:
Якщо спокушає тебе рука твоя, відсічи її; краще тобі калікою ввійти в життя, ніж, дві руки маючи, йти в геєну, в огонь невгасимий (Мк. 9:43);
Горе світові від спокус, бо потрібно, щоб прийшли спокуси; але горе такій людині, через яку спокуса приходить (Мф. 18:7).
Див. також: Лк. 17:1,2.
Терпіння:
Терпінням вашим спасайте душі ваші (Лк. 21:19);
Хто витерпить до кінця, той спасенний буде (Мф. 10:22);
Цнотливість, подружня вірність:
Ви чули, що було сказано древнім: не чини перелюбу. А Я кажу вам, що всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму (Мф. 5:27,28)
Див. також: Мф. 19:3-12.
Чистота серця:
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать (Мф. 5:8);
Від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, злодійство, лжесвідчення, хула. Це те, що оскверняє людину (Мф. 15:19,20);
Хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього (Мк. 10:15);
Ви вже очищені через слово, яке Я проповідував вам (Ін. 15:3).
Див. також: Мк. 7:15-23.
Язик, стежити за ним:
Поріддя єхиднове, як можете добре говорити, злими будучи? Від повноти бо серця говорять уста. Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить лихе. Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний: бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений (Мф. 12:34-37).
Див. також: Мф. 5:22.
- Попередні відомості
- Значення чотирьох Євангелій
- Євангеліє від Матфея
- Євангеліє від Марка
- Євангеліє від Луки
- Євангеліє від Івана
- Обрані настанови Спасителя
- Висновок