Воздвиження Хреста Господнього
14 вересня Православна Церква відзначає свято Воздвиження Хреста Господнього.
На божественній літургії цього дня читається наступний євангельський уривок: “Коли ж побачили Його первосвященики і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пилат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини. Юдеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим. Пилат же, почувши це слово, ще більше злякався. І знов увійшов у преторію і сказав Ісусові: звідки Ти? Але Ісус відповіді не дав йому. Пилат же каже Йому: чи мені не відповідаєш? Хіба не знаєш, що я маю владу розіп’ясти Тебе, і владу маю відпустити Тебе? Ісус відповів: ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було тобі дано звище. Тому більший гріх на тому, хто видав Мене тобі.
Пилат, почувши це слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься ліфостротон, а по-єврейськи – гаввафа. Тоді була п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: це Цар ваш! Вони ж закричали: візьми, візьми і розіпни Його! Пилат говорить їм: чи Царя вашого розіпну? Первосвященики відповіли: немає в нас царя, крім кесаря.
І тоді він видав Його їм на розп’яття. І взяли Ісуса, і повели. І, несучи хрест Свій, Він вийшов на місце, що зветься Лобне, по-єврейськи Голгофа; там розіп’яли Його, і з Ним двох інших, з одного і другого боку, а посередині Ісуса. Пилат же написав і напис і виставив на хресті. Написано було: Ісус Назорей, Цар Юдейський. Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де був розіп’ятий Ісус, було недалеко від міста, і написано було єврейською, грецькою, римською мовами.
Біля хреста Ісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Ісус, побачивши Матір і ученика, що тут стояв, якого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! Це – син Твій. Потім каже ученикові: це – Мати твоя! І з цього часу ученик взяв Її до себе. Після того Ісус, знаючи, що вже усе звершилося, щоб справдилося Писання, говорить: пити! Коли ж спробував оцту Ісус, сказав: звершилось! І, схиливши голову, віддав дух.
А оскільки тоді була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишати тіл на хресті в суботу [бо та субота була Великдень], просили Пилата, щоб перебити їхні голінки і зняти їх. Отже, прийшли воїни і в першого перебили голінки, і в другого, розіп’ятого з Ним. А коли, підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, то не перебили в Нього голінок. Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекли кров і вода. І той, що бачив, засвідчив, – і свідчення його правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили” (Євангеліє від Іоанна 19:6-11; 13-20; 25-28; 30-35 – текст надається згідно українського синодального перекладу Біблії)
Роздуми стосовно свята:
2017
- Благословення Хреста – Сергій Худієв
- Воздвиження Хреста Господнього – священик Дмитро Шишкін
- Найвищий прояв любові – о. Михайло Чижович
- Символ радості – о. Михайло Чижович
- Наш життєвий хрест – о. Михайло Чижович
- Слово про Хрест – священик Дмитро Шишкін
- Як дізнатися, чи несемо ми свого хреста? – протоієрей Павло Великанов
- Що ж насправді означає шанувати Хрест Господній? – Марія Ярема
- Не лише отримання Хреста, але і його втрата – священик Костянтин Камишанов
Замість післямови:
- Що хрест означає для нас? – Редакція сайту
2018
- Візьми хрест свій… – священик Сергій Ганьковський
- Проповідь на Воздвиження Чесного Хреста Господнього – Жан Корбон
- З чим вітати у свято Воздвиження Хреста Господнього? – Редакція сайту
2019
- Який ти, хрест священика? – священик Сергій Круглов
- Ціна Божої любові – Редакція сайту
2021
- Життя з подостатком – Редакція сайту
- Забуття Хреста – архімандрит Сава (Мажуко)
2022
- Символ перемоги – Редакція сайту