У цій збірці, як можна здогадатися з назви, мова піде про шлюб. А саме про те як бачить його Церква. Загалом, у світі шлюбом вважається союз двох людей: чоловіка та жінки. Хоча дехто вважає, що це може бути союз двох людей однієї статі… Нехай так вважають – це їх право. Нас же їх думка взагалі не повинна цікавити.
А цікавити нас, передусім, повинна думка Церкви стосовно шлюбу. А думка ця, одночасно цікава та проста, міститься на самісінькому початку Священного Писання: “Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть два однією плоттю” (Бут. 2:24). Тобто це був первинний Божий задум відносно людства.
“Стануть два однією плоттю“, тобто одним цілим – погодьтеся, важко уявити собі цей процес, особливо, якщо він здійснюється приховано, у таємниці від людей Богом. Не даремно такий союз у Церкві зветься Таїнством.
І хоча процес єднання двох людей в одне ціле залежить від Божого Промислу, самі складові, які сприяють цьому єднанню чи, навпаки, руйнують його залишаються в наших руках. Тому і тут має сенс народна мудрість, що людина є сама ковалем свого щастя, у точу числі і побудові щасливої сім’ї.
ЗМІСТ
Передмова
Шлюб є одним з християнських таїнств, що бере свій початок від часів старозавітної Церкви. Згідно (Бут. 2:18), метою шлюбу є не стільки народження дітей, скільки духовно-тілесне єднання, взаємодоповнення, взаємодопомога. Заповідь “плодіться і розмножуйтеся” відноситься і до людини, і до інших живих істот (Бут 1:22,28), але тільки людині заповідано стати в любові “однією плоттю” (Бут. 2:24).
Про високе значення шлюбу свідчить те, що в Біблії шлюбний союз символізує ставлення Бога до народу, Христа до Церкви (Еф. 5:22). Христос-Спаситель підтверджує святість шлюбу, встановлену в Старому Завіті (Мф. 19:3).
В ідеалі християнський шлюб є на все життя; розірвання його стало можливим лише як поступка “жорстокості серця” людей (Мф. 5:31-32; 19:3-12).
Про церковне благословення шлюбу вперше говорить сщмч. Ігнатій Антиохійський (+107г.). У древній Церкві форма таїнства зводилася до спільного причащання тих, хто одружуються, з 4 ст. виникає обряд вінчання, а в 10 ст. складається його чинонаслідування.
…Церква дивиться на шлюб не як на союз психологічно сумісних людей, а як на подвиг, на школу любові. І якщо вже ти наважився з’єднатися з людиною, то маєш цю школу пройти до кінця.
протоієрей Аркадій Шатов
- Повнота любові – Олександр Ткаченко
- Ребро Адамове – Олександр Ткаченко
- Два боки єдності – Олександр Ткаченко
Про сімейне щастя і сімейне нещастя – протоієрей Сергій Ніколаєв »
Про сімейне щастя і сімейне нещастя – протоієрей Сергій Ніколаєв
- “Чи бачите ви Бога? Озирніться, Він тут” – схіархімандрит Іоаким (Парр)
- Сім’ю бажаєте? А сенс? – Євгенія Білоусова
- З коханими не розлучайтеся… – протоієрей Алексій Умінський
- Зрада – протоієрей Алексій Умінський
- Якщо віра охолонула… – протоієрей Георгій Бреєв
- Битва за любов – протоієрей Максим Первозванський
Додаток: Умови укладання шлюбу