Огляд месіанських пророцтв

Йосія слухає Слово Господнє, Юліус фон Каролсфельд

Центральною темою старозавітних священних книг є пришестя Месії й встановлення Царства Божого серед людей. У цій збірці зібрані найважливіші старозавітні пророцтва про Месію, Спасителя світу, з метою розкрити їхній зміст і показати, як вони виконалися в Господі Ісусі Христі і в новозавітній Церкві.

Незважаючи на свій вік, старозавітні пророцтва ніскільки не втратили своєї актуальності. Віруючій людині вони допомагають глибше і повніше зрозуміти свою віру. Невіруючій людині вони служать доказом існування Бога і Його участі в людському житті. Сам факт, що пророки за багато тисяч і сотень років могли в точності і з такими подробицями передбачати події майбутнього, свідчить про те, що через них говорив Бог.

* * *

Старозавітні книги, як побачимо далі, насичені пророцтвами про Месію і Його благодатне Царство. Метою старозавітних пророцтв було підготувати юдеїв, а через них і все людство до пришестя Спасителя світу, щоб, коли Він прийде, Його могли б упізнати і в Нього повірити. Проте завдання пророків було важким з кількох причин. По-перше, Месія мав бути не лише надзвичайною людиною, але й одночасно Богом або – Боголюдиною. Тому на пророків чекало завдання розкрити Божественну природу Месії, але в такій формі, щоб не дати приводу для многобожжя, до якого були так схильні древні люди, зокрема юдеї.

По-друге, пророки мали показати, що справа Месії полягатиме не лише в зовнішньому покращенні життєвих умов: у скасуванні хвороб, смерті, бідності, соціальної нерівності, злочинів і т. д. Але мета Його пришестя у світ – передусім допомогти людям позбутися внутрішнього зла – гріха і пристрастей – і показати шлях до Бога. Дійсно, фізичне зло є тільки наслідком морального зла – гріховної зіпсованості. Тому Месії належало почати справу спасіння людей зі знищення зла в самому його корені – у людській душі. Без цього жодні зовнішні, штучні і примусові зміни життєвих умов не могли б принести людству щастя.

Але духовне відродження неможливе без добровільної і активної участі самої людини. Звідси витікає вся складність справи Месії: треба спасти людину з добровільною участю самої людини! Але раз людині надається свобода вибору між добром і злом, то виходить, що і загальне щастя нездійсненне, поки спільно перебувають праведники і грішники. Врешті-решт, має статися відбір між тими і другими. Тільки після Божого втручання в долі людства, Загального Суду і відбору може початися для духовно відроджених нове життя, в якому пануватимуть радість, мир, безсмертя й інші блага. Старозавітні пророцтва охоплюють усі сторони цього тривалого, складного духовно-фізичного процесу, пов’язаного з пришестям Месії.

Звичайно, далеко не кожна людина старозавітного часу могла піднятися до ясного розуміння мети пришестя Месії. Тому Бог через пророків розкривав людям Особу Месії і побудову Його Царства поступово, у міру того як люди, користуючись духовним досвідом попередніх поколінь, досягали вищого духовного рівня. Період месіанських пророцтв охоплює багато тисячоліть – починаючи від прабатьків Адама і Єви і триваючи до часів, близьких до пришестя Ісуса Христа на початку нашої ери.

У старозавітних книгах можна налічити кілька сотень пророцтв про Месію і про Його благодатне Царство. Вони розсіяні майже по всіх книгах Старого Завіту, починаючи від П’ятикнижжя Мойсеєвого і закінчуючи пізнішими пророками: Захарієм і Малахією. Найбільше про Месію писали: цар Давид, пророки Мойсей, Ісая, Даниїл і Захарія. Ми тут зупинимося тільки на найважливіших пророцтвах і разом з тим підкреслимо ті головні думки, що містяться в них. Наводячи ці пророцтва, головним чином, у хронологічному порядку, ми побачимо, як вони поступово розкривали юдеям усі нові й нові дані про прийдешнього Месію: про Його боголюдську природу, про Його характер і образ дій, про величезну кількість подробиць Його життя. Іноді месіанські пророцтва містять символи та іносказання. Про них ми поговоримо при огляді пророцтв.

Часто пророки у своїх пророчих видіннях зіставляють в одній картині події, віддалені одна від одної впродовж багатьох віків і навіть тисячоліть. Читач пророчих писань має звикнути дивитися на події в такій багатогранній перспективі, в якій одночасно показаний початок, середина і кінець довгого і складного духовного процесу.

Слово «месія» – єврейське і означає “помазаник“, тобто помазаний Духом Святим. У перекладі грецькою мовою воно пишеться “христос“. У давнину помазаниками іменувалися царі, пророки і первосвященики, оскільки при посвяченні на ці посади на їх голову виливався священний єлей, символ благодаті Святого Духа, яку вони отримували для вдалого виконання покладеного на них служіння. Як власне ім’я, слово «Месія» завжди відносилося пророками до особливого Помазаника Божого, Спасителя світу. Ми вживатимемо імена Месія, Христос і Спаситель поперемінно, маючи на увазі Господа Ісуса Христа.

  1. Огляд месіанських пророцтв
  2. Найдревніші пророцтва про Месію в П’ятикнижжі Мойсеєвому
  3. Пророцтва царя Давида
  4. Пророцтва Ісаї
  5. Пророцтва про страждання Месії
  6. Пророцтва про Воскресіння Месії
  7. Пророцтва Даниїла
  8. Пророцтва “малих” пророків
  9. Очікування пришестя Месії
  10. Виконання пророцтв про Месію
  11. Викривлені уявлення про Месію
  12. Пророцтва про новозавітні часи
  13. Пророцтва про навернення єврейського народу до Христа перед кінцем світу