
Окрім книг “великих” пророків, до яких відносяться Книги Ісаї, Єремії, Єзекиїля і Даниїла, серед старозавітних священних книг містяться ще 12 книг так званих “малих” пророків. Малими ці пророки називаються через те, що їх книги мають порівняно малі розміри. З малих пророків про Месію писали Осія, Іоїль, Амос і Михей – сучасники пророка Ісаї, які жили за 700 р. до Р. Х., а також пророки Аггей, Захарія і Малахія, які жили після вавилонського полону, у VІ і V столітті до Р. Х. За життя трьох останніх пророків будувався другий старозавітний храм в Єрусалимі, на місці зруйнованого Соломонового храму. Книгою пророка Малахії закінчується старозавітне Писання.
Пророк Михей записав добре відоме пророцтво про Вифлеєм, яке цитували юдейські книжники, коли цар Ірод запитав їх, де має народитися Христос. “І ти, Вифлеєме-Ефрафо, чи малий ти між тисячами Іудиними? з тебе вийде Мені Той, Який повинен бути Владикою в Ізраїлі і Якого походження від початку, від днів вічних” (Мих. 5:2). Тут пророк Михей каже про те, що, хоча Вифлеєм є одним з найменш значних міст Іудеї, він удостоїться стати місцем народження Месії, дійсне походження Якого йде у вічність. Вічне буття, як ми знаємо, є відмітною властивістю Бога. Тому це пророцтво свідчить про вічність і, отже, про єдиносущність Месії з Богом-Отцем (пригадаємо, що Ісая називав Месію Отцем вічності (див. Іс. 9:6)).
Наступні пророцтва Захарії й Амоса стосуються останніх днів земного життя Месії. Пророцтво Захарії говорить про радісний в’їзд Месії, Котрий сидить на ослиці, в Єрусалим: “Радій від радости, дочко Сиону, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій гряде до тебе, праведний, Який спасає, лагідний, Який сидить на ослиці і на молодому ослі, сині під’яремної… Він сповістить мир народам, і володарювання Його буде від моря до моря і від ріки до країв землі. А що стосується тебе, заради крови завіту твого Я звільню в’язнів твоїх із рову, в якому немає води” (Зах. 9:9-11).
Ослиця – це символ миру, тоді як кінь – символ війни. Згідно з цим пророцтвом, Месія мав сповістити людям мир – примирення з Богом і припинення ворожнечі між людьми. Друга частина пророцтва – про звільнення в’язнів з рову – передбачила про звільнення з пекла душ померлих людей у результаті спокутних страждань Месії.
У наступному пророцтві Захарія передбачив про те, що Месія буде зраджений за тридцять срібників. У пророцтві мова йде від імені Бога, Який пропонує юдейським начальникам призначити Йому платню за все те, що Він зробив для їх народу: “І скажу їм: якщо угодно вам, то дайте Мені платню Мою; якщо ж ні, – не давайте; і вони відважать на сплату Мені тридцять срібників. І сказав мені Господь: кинь їх у церковну скарбницю, – висока ціна, в яку вони оцінили Мене! І взяв Я тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончара” (Зах. 11:12,13). Як ми знаємо з Євангелій, за тридцять срібних монет Іуда зрадив свого Учителя. Проте Іуда не чекав, що Христа засудять на смерть. Дізнавшись про це, він пошкодував про свій вчинок і кинув дані йому монети в храмі. На ці тридцять срібників первосвященики купили в гончаря ділянку землі для поховання мандрівників, як передбачив про це Захарія (див. Мф. 27:9).
Пророк Амос передбачив затемнення сонця, яке сталося під час розп’яття Христового: “І буде у той день, – говорить Господь Бог: зроблю захід сонця опівдні і затьмарю землю серед світлого дня” (Ам. 8:9). Подібне пророцтво ми зустрічаємо і в Захарії: “І буде у той день: не стане світла, світила віддаляться. День цей буде єдиний, відомий тільки Господу: ні день, ні ніч; лише у вечірній час з’явиться світло” (Зах. 14:6,7).
Подальші пророцтва про Месію пророків Аггея, Захарії і Малахії тісно пов’язані із зведенням другого Єрусалимського храму. Повернувшись з полону, євреї без великого ентузіазму зводили новий храм на місці зруйнованого. Уся країна була розорена, і багато євреїв вважали за краще спочатку відбудувати свої власні домівки. Тому пророкам після періоду полону належало примушувати юдеїв до будівництва храму Божого. Для підбадьорення будівничих пророки казали, що, хоча своїм зовнішнім виглядом новий храм поступається Соломоновому, проте своїм духовним значенням він його перевершить у багато разів. Причиною слави храму, що зводився, буде те, що його відвідає всіма очікуваний Месія. Тут наводяться підряд пророцтва про це Аггея, Захарії й Малахії, оскільки вони доповнюють одне друге. Бог каже вустами пророків:
- “Ще раз, і це буде скоро, Я потрясу небо і землю, море і сушу, і потрясу всі народи, і прийде Бажаний усіма народами, і наповню дім цей (храм) славою, – говорить Господь Саваоф… Слава цього останнього храму буде більшою, ніж першого” (Агг. 2:6-9).
- “Ось Муж, – ім’я Йому Паросток, Він виросте зі Свого кореня і створить храм Господній. Він створить храм Господній і прийме славу, і возсяде, і буде володарювати на престолі Своєму; буде і священиком на престолі Своєму” (Зах. 6:12,13).
- “Ось, Я посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною, і несподівано прийде у храм Свій Господь, Якого ви шукаєте, і ангел завіту, Якого ви бажаєте; ось, Він іде, – говорить Господь Саваоф” (Мал. 3:1).
Бог-Отець, іменує Месію “Бажаним усіма народами”, “Паростком”, “Господом” і “Ангелом Завіту”. Ці імена Месії, відомі євреям за колишніми пророцтвами, зв’язували всі попередні численні пророцтва про Христа в одне ціле. Малахія був останнім старозавітним пророком. Його пророцтвом про послання “Ангела” для приготування шляху Господу, Який незабаром прийде, завершується місія старозавітних пророків і настає період очікування пришестя Христового.
Згідно щойно наведеному пророцтву Захарії, Месія мав створити Храм Господній. Тут мова йде про створення не матеріального (який не міг би вмістити всі народи), але духовного храму – Церкви віруючих. Адже Бог мешкає в душах віруючих, як у храмі (Лев. 26:11-20).
- Огляд месіанських пророцтв
- Найдревніші пророцтва про Месію в П’ятикнижжі Мойсеєвому
- Пророцтва царя Давида
- Пророцтва Ісаї
- Пророцтва про страждання Месії
- Пророцтва про Воскресіння Месії
- Пророцтва Даниїла
- Пророцтва “малих” пророків
- Очікування пришестя Месії
- Виконання пророцтв про Месію
- Викривлені уявлення про Месію
- Пророцтва про новозавітні часи
- Пророцтва про навернення єврейського народу до Христа перед кінцем світу