Виконання пророцтв про Месію

Поклоніння волхвів, Юліус фон Каролсфельд

Про те, як багато юдеїв було духовно підготовлені до прийняття Месії, видно з початкових розділів Євангелія від Луки. Так, пресвята Діва Марія, праведна Єлисавета, священик Захарія, праведний Симеон, пророчиця Анна й багато жителів єрусалимських поєднували народження Ісуса Христа з виконанням древніх пророцтв про пришестя Месії, про прощення гріхів, повалення гордих і піднесення упокорених, про відновлення Завіту з Богом, про служіння Богу ізраїльтянами від щирого серця. Після того, як Ісус Христос почав проповідувати, Євангелія свідчать, з якою легкістю багато чуйних серцем юдеїв впізнавали в Ньому обітованого Месію, про що повідомляли своїх знайомих, наприклад, апостол Андрій і Филип, пізніше – Нафанаїл і Петро (див. Ін. 1:40-44).

Ісус Христос визнавав Себе Месією і відносив до Себе старозавітні пророцтва, наприклад: пророцтво Ісаї про Дух Господній, Який має зійти на Месію (див. Іс. 61:1; Лк. 4:18). Посилався на його ж пророцтво про зцілення Месією хворих (див. Іс. 35:5-7; Мф. 11:5). Ісус похвалив апостола Петра за те, що він назвав Його Христом, Сином Бога Живого і обіцяв на вірі в Нього заснувати Свою Церкву (див. Мф. 16:16). Казав юдеям, щоб вони досліджували Писання, бо Писання свідчать про Нього (див. Ін. 5:39). Казав Він також і про те, що Він Син, Якому треба сидіти праворуч Отця, посилаючись на псалом 109(110) (див. Мф. 22:44). Ісус Христос казав, що Він “Камінь”, відкинутий “будівничими”, посилаючись на відоме пророцтво в 117(118) псалмі (див. Мф. 21:42). Перед Своїми стражданнями Ісус Христос нагадав Своїм учням про те, що має виконатися все, що написане про Нього (Лк. 22:37; Іс. 53 роз.). Під час суду в Каяфи на пряме питання первосвященика, чи є Він Христом, Сином Божим, Христос відповів ствердно і нагадав пророцтво Даниїла про Сина Людського (Мф. 26:64; Дан. 7:13), і це Його визнання послужило формальною причиною до засудження Його на смерть. Після ж Свого воскресіння з мертвих Христос докоряв апостолів у тому, що вони мляві  серцем, щоб вірити всьому, що писали про Нього пророки (див. Лк. 24:25). Одним словом, Ісус Христос із самого початку Свого громадського служіння, до самих Своїх Хресних страждань і після Свого Воскресіння визнавав Себе Месією, обіцяним пророками.

Якщо Христос у присутності народу уникав прямо називати Себе Месією, але тільки посилався на пророцтва про Нього, то це Він робив унаслідок тих грубих і викривлених уявлень про Месію, які були в народі. Христос всіляко ухилявся від світської слави і від втручання в політичне життя.

Унаслідок своєї принизливої залежності від Риму багато євреїв бажали мати в особі Месії могутнього царя-завойовника, який би дав їм політичну незалежність, славу і земні блага. Ісус же прийшов для того, щоб викликати серед людей духовне відродження. Блага Він обіцяв не земні, а небесні, як нагороду за чесноти. От чому багато юдеїв відкинули Христа.

Хоча апостоли перед розп’яттям Христовим легкодухо вагалися у своїй вірі в Нього, проте після воскресіння Христа з мертвих вже не мали анінайменшого сумніву в тому, що Він є обіцяний Богом Месія. Після воскресіння їхня віра в Нього настільки зміцніла, що заради Христа вони готові були віддати і дійсно віддавали свої життя. Для переконання євреїв в істинності християнської віри апостоли у своїх посланнях постійно наводили древні пророцтва про Месію. Тому їх слово, незважаючи на невіру і протидію, головним чином, первосвящеників і книжників, мало такий великий успіх спочатку серед євреїв, а потім – серед язичників. Вже до кінця першого століття християнська віра поширилася майже по всіх окраїнах великої Римської імперії.

  1. Огляд месіанських пророцтв
  2. Найдревніші пророцтва про Месію в П’ятикнижжі Мойсеєвому
  3. Пророцтва царя Давида
  4. Пророцтва Ісаї
  5. Пророцтва про страждання Месії
  6. Пророцтва про Воскресіння Месії
  7. Пророцтва Даниїла
  8. Пророцтва “малих” пророків
  9. Очікування пришестя Месії
  10. Виконання пророцтв про Месію
  11. Викривлені уявлення про Месію
  12. Пророцтва про новозавітні часи
  13. Пророцтва про навернення єврейського народу до Христа перед кінцем світу