«Як тільки доторкнусь до одягу Його, одужаю». Сьогодні читаємо про два чуда-оздоровлення Ісуса Христа. Та ще більше Господь бажає, щоб сама людина через святість життя оздоровилась і не впадала в гріх. Гріх є джерелом духовних і тілесних недуг. * * * Пастор на ім’я Уілл Боуен запропонував своїм парафіянам просту ідею – не скаржитися. Ідея, […]
Роздуми Михайла Лукіна, що присвячені подіям Книги Діянь святих апостолів . . . «І, відійшовши трохи, упав Він (Христос) долілиць, молився і говорив: Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, а як Ти» (Мф. 26:39), – але, як відомо, чаша страждань не оминула Ісуса. «А Стефан, сповнений Духа […]
(закінчення) «Царство Небесне подібне до скарбу, захованого на полі». 9) Чи то душа монаша, чи така, що знаходиться у світі, обдарована Божими ласками. Бог дає їй потяг до наслідування Євхаристійного життя Ісуса, схиляючи її таким чином до безперервного вмирання. Мати очі, але вдивлятися тільки в любов. Мати уста, але говорити тільки про любов. Мати ноги, […]
(продовження) «Добре насіння – це сини Царства». 7) Стан, до якого Господь кличе вірну душу в початках життя поєднання – це наслідування в особливий спосіб Його укритого життя в лоні Марії. Душа є заглибленою в Бозі. Бог її несе і нею послуговується, але душа цього не бачить. Вона є знаряддям у Божих руках для виконання […]
Роздуми Михайла Лукіна, що присвячені подіям Книги Діянь святих апостолів . . . «А Савл нищив Церкву; ходив по домах, тягнув чоловіків та жінок і віддавав їх до в’язниці. Ті ж, що розсіялися, ходили і благовістили слово» (Діян. 8:3,4). – У багатьох людей світу цього може виникнути питання: а для чого люди благовістили слово? Люди, […]
(продовження) «Царство Небесне подібне до гірчичного зерна … Воно… найменше з усіх зерен». 5) Господь – мудрий Будівничий, Який веде душу дорогою покори. По-перше, вірну душу нахиляє помаленьку, але постійно, найперше, до бажання укриття і не накидання себе іншим. І якщо душа в деяких випадках мусить звертатися до інших, особливо до наставників, то відчуває себе […]
(продовження) «Царство Боже – царство покори». 3) Від миті, коли душа віддала Богові прислугу в тому, до чого Він зволив її вжити, Бог знову може її оберігати, в укритті покори і погорди себе. Це буде стан, в якому душа уподібнюється до Христа, коли Він, втілюючись, скриває Своє Божество. Всі акти її серця містяться у двох […]
«Інше впало на добру землю і дало плід». Просили учні Христа, щоб розповів їм про Царство Боже. Христос постійно навчав, що Царство Боже починається вже тут, на землі. Царство Боже – у кожному серці. Царство Боже є між нами, коли ми живемо правдиво, за Його Заповідями. Тут подаємо науку, як розпізнати Царство Боже. Царство Боже […]
Роздуми Михайла Лукіна, що присвячені подіям Книги Діянь святих апостолів . . . «І ширилося слово Боже, і вельми збільшувалося число учеників у Єрусалимі» (Діян. 6:7), – але за зростанням Церкви завжди йдуть гоніння: «сталося велике гоніння на церкву в Єрусалимі; і всі, крім апостолів, розсіялися по різних місцях Юдеї та Самарії» (Діян. 8:1). Можна […]
«Якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней». Якось розказали мені сестри-монахині таку історію. Можливо, не все точно переповім, бо кілька років минуло з того часу. В монастирі жило від 15 до 20 монахинь. Сестри також їдять, вони хоч ангели, але ще земні. Інколи залишалась їжа і приходив сусід, який забирав залишки їжі і […]
