При розгляданні цих негараздів у взаєминах церкви і держави нам стає зрозумілим, чому Господь у Своїй відповіді фарисеям підкреслив відмінність і самостійність цих двох установ, з яких кожна має свою сферу діяльності і не має змішуватися з другою. Як і завжди, навіть незначне ухилення від правил і вказівок, даних Спасителем, призводить до поганих наслідків. Але, […]
Це вільне життя духовенства неминуче негативно впливало на церковний авторитет, а жорстока церковна політика стосовно мирян природно викликала більш менш сильні почуття неприхильності, а то і відкритої ворожнечі до усього церковного вже через той психологічний закон, що насильство завжди створює відразу до думок, що нав’язуються. У результаті виник розумовий рух, так званий гуманізм, що різко […]
А це, на жаль, трапляється, і причина цього полягає саме в тому, що не проводиться ясної і точної межі між цими сферами, по суті різнорідними. Божественна установа на землі є Церква Христова, і, звичайно, їй по праву має належати ведення духовних стосунків і правил релігійної поведінки людини. Сфера же зовнішніх форм цивільного життя не входить […]
Просто, чітко, зрозуміло вирішив Спаситель хитромудре питання. Це була дійсно Божественна відповідь. В її надзвичайно простій формі містилася в той же час глибока мудрість і зміст. Був показаний основний християнський принцип, що розв’язує цілу велику сферу надзвичайно складних, заплутаних стосунків цивільного життя. Відповідь ця не лише не містила в собі нічого незакономірного, що давало б […]
Роздратовані притчею Спасителя про виноградник і прекрасно розуміючи важкий докір, кинутий в образах притчі, первосвященики, книжники і старійшини «шукали нагоди схопити Його, але побоялися народу» (Мк. 12:12) і не зважилися на відкрите насильство, але удалися до нових хитрощів, щоб вбити ненависного Викривача. Був прийнятий дуже небезпечний і обдуманий план, щоб Господь потрапив у хитро розставлені […]
Всякий прояв злого почуття, особливо у вбивстві, є порушення шостої заповіді і тому є злочинним. Про це навряд чи можлива суперечка. Але є одна форма вбивства, стосовно якої немає спільної думки навіть серед віруючих християн. Це – вбивство на війні. У той час, як одні вважають вбивство цього роду однаково негожим нарівні з усіма іншими […]
У новозавітному християнстві заповідь про вбивство отримала подальше розширення і розвиток. Як і в усіх Своїх заповідях, Господь намагається не стільки попередити зовнішні злі вчинки, скільки присікти самий корінь гріха, що міститься в серці людському. Ось чому Євангеліє забороняє не лише вбивство як вищий прояв злості, але і усі порівняно дрібні виявлення цього почуття, однорідні […]
Вбивствами платив Ізраїль Богу за Його заступництво і турботи. Це був великий гріх перед Богом не лише тому, що в ньому позначалася черства невдячність порочного серця, і не лише тому, що вбивство посланців Божих було зухвалим бунтівним повстанням проти Самого Бога, але і тому, що вбивство саме по собі вважалося найбільшим злочином проти Закону Божого. […]
Для того, щоб правильно судити про сенс притчі, розказаної Господом у цьому євангельському уривку, необхідно з’ясувати передусім, кого вона стосується. У розділі 11 (в. 27) ми читаємо: «Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, і книжники, і старійшини». З ними і йшла подальша розмова, для них і була розказана притча, причому в останньому […]
У цьому уривку Євангелія (в. 15-19) Господь знову з’являється перед нами в тому вигляді, в якому так рідко ми зустрічаємо Його на сторінках євангельської історії. Зазвичай лагідний, милостивий, всепрощаючий, у розповіді 11-го розділу Євангелія від Марка Він двічі проявляє Свій гнів. Але перший раз Його гнів вражає бездушну смоковницю, тепер він обрушується на людей. Неначе […]
