Навіщо ти боїшся бідності? Навіщо бажаєш багатства? Боюся, кажеш, щоби не примусила скрута йти до чужих дверей і просити в ближнього. Часто я чую, що многі моляться про це й кажуть: не дозволь мені, Господи, колись потребувати людської допомоги. Чуючи це, дуже сміюся, бо такий страх личить лише дітям. Бо щоденно й у всьому ми […]
Яка би скорбота не збурювала душу, коли ми прийдемо до церкви, вона легко може припинитися; бо тут присутній Христос, і той, хто приступає до Нього з вірою, слушно може отримати зцілення. Чи бореться хто з постійною бідністю, має нестаток у необхідній їжі й часто лягає спати голодним? Прийшовши сюди й вислухавши Павла, котрий говорить, що […]
Господь, бажаючи більше прославити праведників, бариться виконувати їхні прохання і Свої обітниці. Оскільки Він чимало піклується про Своїх рабів, то не просто хоче чинити їм Свої добродіяння, але водночас хоче й прославити їх, і зробити їхню віру для всіх очевидною. І щоби ти знав, що Бог не лише бажає благодіяти й подавати Свої дари, але […]
Многі й великі гріхи вчинені нами; тому ми потребуємо великого лікування, міцного сповідання. Нехай очі твої проллють сльози, і сльози можуть загасити палаюче вогнище гріхів. Учини так зі своєю совістю: посади розум, який судить, на престол неупередженого судження, виведи на середину всі твої гріхи, пристав до беззаконня грізні думки, приборкай непристойні побажання, від яких виникли […]
Якщо кимсь опанує пристрасть гніву, тому Апостол пропонує лікування: “Гніваючись, – говорить, – не грішіть: нехай сонце не заходить у гніві вашому” (Еф. 4:26). Ти не можеш стриматися від гніву? Гнівайся годину, дві, три: але нехай не зайде сонце, залишивши нас ворогами. Воно по доброті Божій зійшло, нехай же не зайде, сяючи на недостойних. Бо […]
Людинолюбний Владика наш, якщо побачить, що ми не турбуємося про сьогочасні блага, і їх дарує нам зі щедрістю, і насолоду благами майбутніми готує. Так, звичайно, буває й стосовно багатства, й стосовно слави в теперішньому житті, й стосовно всіх тимчасових благ. Отож зневажимо теперішнє багатство, щоби здобути багатство істинне; зневажимо суєтну цю славу, щоби удостоїтися тієї […]
Роздуми Михайло Лукіна, шо присвячені події Воскресіння Христового, Його подальшим з’явленням учням та нашому залученню до цього . . . Якщо б виникла така потреба, щоб коротенько описати суть Пасхи, Воскресіння Христового, то, як на мою думку, на це найкраще б підійшла наступна фраза: «Богові не байдуже до нас». Повторюся: Богові не байдуже до нас, […]
Роздуми Михайла Лукіна, що присвячені помазанню Христа миром та реакцію Його оточення на цей щедрий вчинок . . . «І коли Він (Ісус) був у Вифанії, в домі Симона прокаженого, і возлежав, – прийшла жінка з алавастровою посудиною мира з нарда чистого, дорогоцінного, і, розбивши посудину, злила Йому на голову. Деякі обурились і між собою […]
“В’їзд Господній в Єрусалим був заявою на месіанську гідність, от лише оточення відреагувало на неї по різному”,- вважає Михайло Лукін. . . Усі ми в тій чи іншій мірі були залучені в передвиборчій процес: або в ролі учасників, або в ролі кандидатів. Нам так чи інакше доводилося стикатися і з передвиборчою агітацією, і з громоголосими […]
Заздрість народжується не через що інше, як через прив’язаність до благ теперішнього життя або, краще, звідси – й усяке зло. Бо якщо би ти вважав за ніщо багатство й славу світу цього, то не заздрив би тим, котрі мають їх. Але оскільки ти дивишся на них із здивуванням, високо цінуєш і боїшся за них, тому […]
