Річка часу нестримно несе нас до вічності. Що людину чекає попереду – ніхто не знає: ні люди, ні біси, ні навіть Ангели – лише один Бог! Деякі люди намагаються проникнути в таємницю майбутнього, звертаючись до гороскопів, ворожіння, чаклунства, забобонних прикмет і інших гріховних та суєтних засобів, заборонених Священним Писанням (див. Лев. 19:31; 20:6; Втор. 18:10-13; Єр. 27:9-10). Те, що нам корисно знати відносно нашого майбутнього, Бог вже відкрив через Свого Єдинородного Сина і через Своїх обранців – пророків і апостолів.
Усі книги Священного Писання в тому чи іншому сенсі містять у собі пророцтва. Проте деякі книги в Біблії переважно говорять про події майбутнього і тому іменуються пророчими. У старозавітній частині Біблії ми знаходимо шістнадцять пророчих книг, у новозавітній – одну: Апокаліпсис.
До старозавітних пророчих книг відносяться наступні: Книга пророка Ісаї, Книга пророка Єремії, Книга пророка Єзекиїля, Книга пророка Даниїла і Книги пророків Осії, Іоїля, Амоса, Авдія, Іони, Михея, Наума, Аввакума, Софонії, Аггея, Захарії й Малахії. Автори перших чотирьох книг – Ісая, Єремія, Єзекиїль і Даниїл – іменуються “великими” пророками. Їхні книги за об’ємом більше книг дванадцяти пророків, які іменуються “малими”. До Книги пророка Єремії приєднуються ще дві наступні: Плач Єремії і Книга Варуха.
Пророки іноді самі записували свої бесіди, іноді записи вели їх учні. Багато пророцтв, що містяться в пророчих книгах, вже виконалися, наприклад: відносно доль древніх народів, пришестя Месії і новозавітних часів. Пророцтвам відносно останніх часів світу – панування антихриста, Другого пришестя Христового, загального воскресіння померлих і Страшного суду – належить ще здійснитися. Проте ознаки наближення цих остаточних подій в історії людства вже починають виконуватися. Пророцтва, як і чудеса, свідчать про Боже обрання пророків і про богодухновенність їхніх книг.
Християнська віра учить нас, що майбутнє кожної окремої людини і всього людства в сукупності не є результатом сплетення випадкових обставин, “долі”. Події в бездушній природі цілком знаходяться під контролем Творця. Що стосується вчинків людини, то Бог надає їй свободу чинити як вона хоче, допомагаючи їй, проте, здійснювати свої добрі наміри. Уся священна історія, життя святих і вдумливе спостереження над власним життям переконують нас у тому, що Бог піклується про благо людини і направляє її життя до спасіння.
Якщо вчинки людини визначаються її власним бажанням, то як може Бог передбачати, що саме людина вирішить зробити? При розгляді цього питання слід врахувати, що поняття минулого і майбутнього – це людські поняття. Бог живе зовні і вище за час, у Нього все – сьогодення. Усі великі і малі події в житті кожної живої істоти, її потаємні думки і бажання, події в житті людського суспільства – у минулому, сьогоденні і майбутньому, – усе те, що відбувається в найвіддаленіших куточках всесвіту, в ангельському і пекельному світі, – все до найдрібніших подробиць видимі Його всевидющим оком.
Чому Бог деякі майбутні події від нас приховує, а інші відкриває? – Бог так поступає для нашої духовної користі.
З того трагічного моменту, коли перша людина послухалася спокусника і порушила заповідь Божу, у світі розпочалася напружена війна за людські душі, і кожна людина знаходиться в самому центрі цієї битви. Її захисниками і помічниками є Господь, ангели і святі, які досягли досконалості, її ворогами – біси і люди, що стали на бік зла. Щоб допомогти віруючій людині розібратися в цій складній війні і отримати перемогу, Бог показує їй, куди ведуть ті чи інші її вчинки, які мережі розкидає диявол і що Господь має намір зробити для допомоги віруючим. З іншого боку, приховуючи від людини деякі події, як, наприклад, день її смерті, Бог примушує її не слабшати в справі свого спасіння.
Коли того вимагають обставини, пророцтва пророків звучать дуже конкретно і описують подробиці майбутніх подій, називаючи країни, міста, людей і навіть вказуючи терміни. Але частіше за все пророцтво об’єднує в одній картині кілька подій, віддалених одна від одної на багато віків, але споріднених у духовному плані. Таке зіставлення різних подій в одному видінні можливе через те, що окремі події не такі важливі, як ті духовні процеси, які відбуваються в глибині людських сердець. Тому пророцтва переважно говорять про моральний стан людей і показують закономірність між ним і подіями майбутнього. При цьому пророцтва з максимальною ясністю розкривають батьківську Божу турботу про всіх людей, окремі країни і весь світ; Його безмежну любов і довготерпіння до тих, хто прагне до добра, і гнів Його правосуддя стосовно тих, хто костеніє у власних гріхах і сприяє дияволові.
- Значення пророцтв у людському житті
- Опис пророчої епохи
- Значення древніх пророків
- Викриття й розрада
- Книга пророка Іоїля
- Книга пророка Іони
- Книга пророка Амоса
- Книга пророка Осії
- Книга пророка Ісаї
- Книга пророка Михея
- Книга пророка Софонії
- Книга пророка Наума
- Книга пророка Аввакума
- Книга пророка Єремії
- Книга пророка Авдія
- Книга пророка Єзекиїля
- Книга пророка Даниїла
- Книга пророка Аггея
- Книга пророка Захарії
- Книга пророка Малахії
- Завершальний огляд змісту і значення пророчих книг