Тривале правління нечестивого царя Манассії (696-641 рр. до Р.Х.) призвело до того, що майже всі пророки Божі, які мешкали в Іудеї, були винищені чи ховалися. Можливо, що Софонія був першим пророком, який почав провіщати після піввікового мовчання посланців Божих. Софонія проповідував при благочестивому юдейському царі Іосії, років за двадцять до руйнування Єрусалиму (639-608 рр. до Р.Х.). Перерахування предків Софонії до 4 роду вказує на його знатне походження. Припускають, що цар Іосія почав свою релігійну реформу заохочуваний до неї пророком Софонією. Проте реформа мало що могла зробити: релігійні засади в народі, підірвані Манассією, вже важко було відновити. Софонія зі скорботою спостерігав усе зростаюче духовне огрубіння людей і захоплення поганськими забобонами.
Проте пророк строго викриває тих, на кому лежала відповідальність керувати життям народу і подавати добрий приклад, – юдейських князів, суддів і священиків, кажучи: “Горе місту нечистому й оскверненому, пригноблювачу! Не слухає голосу, не приймає настановлення, на Господа не уповає, до Бога свого не наближається. Князі його посеред нього – леви, що рикають, судді його – вечірні вовки, які не залишають до ранку жодної кістки. Пророки його – люди легковажні, віроломні; священики його осквернюють святиню, зневажають закон. Господь праведний посеред нього, не робить неправди, щоранку являє суд Свій незмінно; але беззаконник не знає сорому” (Соф. 3:1-5).
Звичайно, метою цього строгого осуду було відвернути від євреїв лиха, що насувалися на них. Передбачає Софонія й покарання Богом сусідніх народів – моавитян і аммонитян, які жили на сході, ассирійців – на півночі і ефіопів – на півдні. Мета цих покарань – не знищити ці народи, але напоумити їх і привести до істинної віри. Закінчує Софонія свою книгу описом месіанських часів і духовного відродження світу: “Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі закликали ім’я Господа і служили Йому однодушно” (Соф. 3:9).
Зміст Книги пророка Софонії:
- Суд Божий над Єрусалимом (Соф. 1-2);
- суд над сусідніми народами (Соф. 2:4-15);
- знову про суд над Єрусалимом (Соф. 3:1-8);
- про Месію і про спасіння світу (Соф. 3:9-20).
- Значення пророцтв у людському житті
- Опис пророчої епохи
- Значення древніх пророків
- Викриття й розрада
- Книга пророка Іоїля
- Книга пророка Іони
- Книга пророка Амоса
- Книга пророка Осії
- Книга пророка Ісаї
- Книга пророка Михея
- Книга пророка Софонії
- Книга пророка Наума
- Книга пророка Аввакума
- Книга пророка Єремії
- Книга пророка Авдія
- Книга пророка Єзекиїля
- Книга пророка Даниїла
- Книга пророка Аггея
- Книга пророка Захарії
- Книга пророка Малахії
- Завершальний огляд змісту і значення пророчих книг