Книга пророка Ісаї

Пророк Ісая, Джеймс Тіссо

У першій половині VIII століття до Р.Х. жив Ісая[*] – один з найбільших пророків усіх часів. Наділений від Бога високими духовними даруваннями, Ісая належав до вищого суспільства і мав вільний доступ у царський палац. Він мав широкий державний світогляд і великий поетичний талант. Поєднання в ньому цих виняткових якостей роблять його книгу унікальною в древній писемності. Книга пророка Ісаї рясніє пророцтвами про Месію, про Його благодатне Царство і про новозавітні часи, завдяки чому пророка Ісаю називають “старозавітним євангелістом”.

Пророк Ісая, син Амосів, народився в Єрусалимі близько 765 року до Р.Х. До пророчого служіння двадцятирічний Ісая був покликаний особливим одкровенням Божим, коли він побачив Бога Саваофа, Котрий сидить на престолі, оточений Ангелами (Іс. 6 роз.). Пророче служіння Ісаї відбувалося при юдейських царях Озії, Іоафамі, Ахазі та Єзекії. Відомо, що він мав дружину і двох дітей. Закінчилося пророче служіння Ісаї в 8 рік царювання Манассії мученицькою смертю, коли він, за переданням, був перепиляний дерев’яною пилою (див. Євр. 11:37). Окрім книги пророцтв, він описав діяння царів Озії й Єзекії (які, втім, не дійшли до нас) і привів до ладу сім останніх розділів Притч Соломонових (Притч. 25:1).

За царів Азарії (Озії) й Іоафамі юдейський народ був заражений ідолопоклонством, яке ще більш посилилося при Ахазі. Цей цар навіть зробив литі статуї Ваалів… і проводив синів своїх через вогонь – тобто приносив їх у жертву (2 Пар. 28:2,3). Проти Ахаза пішли війною царі Фекой Ізраїльський і Рецин Сирійський. Ахаз послав великі подарунки ассирійському цареві Феглаффелласару, і той переміг Фекоя й Рецина, на Ахаза ж наклав важку данину. Пророк Ісая підбадьорював народ під час нападу Фекоя й Рецина і дав цареві знамення перемоги над ними в пророцтві про народження Месії від Діви (див. Іс. 7:14). Але пророк докоряв Ахазу за звернення по допомогу до ассирійського царя.

Син Ахаза, цар Єзекія, був благочестивим. Проте моральність настільки занепала серед міських жителів, що пророк уподібнив їх нечестивим язичникам, колись винищеним Богом, кажучи: “Вираз облич їх свідчить проти них, і про гріх свій вони розповідають відкрито, як содомляни, не приховують: горе душі їх! бо самі на себе накликають зло” (Іс. 3:9).

Особливо пророк виступав проти суддів і можновладців, обов’язок яких полягав у захисті безневинних і піклуванні про справедливість: “Горе тим, які зло називають добром, і добро – злом, пітьму вважають світлом, і світло – пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке – гірким! Горе тим, які мудрі у своїх очах і розумні перед самими собою! Горе тим, які сміливі пити вино і сильні готувати міцний напій, які за подарунки виправдовують винного і правих позбавляють законного! … Горе тим, які постановляють несправедливі закони і пишуть жорстокі рішення, щоб усунути бідних від правосуддя і викрасти права у слабосилих з народу Мого, щоб удів зробити здобиччю своєю й пограбувати сиріт” (Іс. 5:20-23; 10:1,2).

За це волаюче беззаконня пророк передбачає, що “відсіче Господь у Ізраїля голову і хвіст, пальму і тростину, в один день: старець і знатний, – це голова; а пророк-лжевчитель є хвіст” (Іс. 9:14,15).

Не бездоганними були і храмові служителі та богомольці, яких пророк викриває в бездушному виконанні обрядів і лицемірстві: “І сказав Господь: оскільки цей народ наближається до Мене вустами своїми, і язиком своїм шанує Мене, серце ж його далеко відстоїть від Мене, і благоговіння їх переді Мною є вивчення заповідей людських” (Іс. 29:13).

Скорбота пророка через гріхи народу вилилася в наступній молитві: “Усі ми зробилися – як нечистий, і вся праведність наша – як забруднений одяг; і всі ми зблякли, як лист, і беззаконня наші, як вітер, несуть нас. І немає того, хто прикликає ім’я Твоє, хто поклав би міцно триматися за Тебе; тому Ти сховав від нас лице Твоє і залишив нас гинути від беззаконь наших. Але нині, Господи, Ти – Отець наш; ми – глина, а Ти – утворитель наш, і всі ми – діло руки Твоєї. Не гнівайся, Господи, без міри, і не вічно пам’ятай беззаконня. Споглянь же: ми усі народ Твій” (Іс. 64:6-9).

Але пророк вірить у силу покаяння, і що немає гріха, який перевищує милосердя Боже: “Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло; навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову. Тоді прийдіть – і розсудимо, – говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, – як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну убілю. Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі; якщо ж зречетеся і будете чинити опір, то меч пожере вас: бо вуста Господні говорять” (Іс. 1:16-20).

У 14 рік правління Єзекії Сеннахирим Ассирійський напав на Єрусалим. За молитвами царя і пророка 185-тисячне ассирійське військо було вражене Ангелом Божим, і місто було врятоване (Іс. 36-37). За якийсь час цар Єзекія смертельно захворів, але за молитвами пророка отримав дивовижне зцілення (Іс. 38-39).

Сусідами ізраїльтян були сирійці, ассирійці, вавилоняни, єгиптяни і едомляне. Вони постійно погрожували вторгненням в Іудею, і євреї були вимушені чи відбиватися від них, чи платити їм данину. Царі юдейські серед таких безперервних зіткнень потребували надійного керівника, і таким керівником для них Господь послав Ісаю, який попереджав царів і народ про небезпеку, підбадьорював і передбачав долю єврейського народу, долю сусідніх народів і прийдешнє спасіння через Отрока-месію. Особливе місце в пророка Ісаї займають пророцтва відносно Вавилонського царства, яке пророк ототожнює з царством зла останніх часів, а його царя, – з антихристом – антимесією. Тому багатьом пророцтвам про Вавилон належить ще виконатися (див. Іс. 14:21; 46-47 роз.). У 24-25 розділах Книги пророка Ісаї говориться про суд над всесвітом.

Пророцтва Ісаї відрізняються надзвичайною ясністю і поетичністю. Пророцтво про страждання Спасителя (Іс. 53) написано так яскраво, неначе сам пророк був присутнім біля Хреста. До найбільш яскравих пророцтв Ісаї відносяться:

Народження Еммануїла від Діви (Іс. 7:14);
безліч чудес, які має здійснити Месія (Іс. 35:5,6);
Його лагідність та упокорення (Іс. 42:1)
чудове за своєю точністю пророцтво Ісаї про царя Кира, яке років через двісті стало відомим цьому царю (Іс. 44:27,28; 45:1-3; Езд. 1:1-3).

Пророк Ісая, Мікеланджело Буонарроті

Пророк Ісая казав, що обраний народ у своїй масі буде відкинутий Богом за своє нечестя, спасеться тільки святий залишок (Іс. 6:13). У Царстві Месії місце відкинутих юдеїв займуть поганські народи, які увірували (Іс. 11:1-10; 54:1-5; 65:1-3).

У пророка Ісаї знаходимо чудові за своєю глибиною й поетичністю описи слави і величі Божої – Його премудрості і Його доброти: “Мої думки – не ваші думки, ні ваші путі – путі Мої, говорить Господь. Але, як небо вище за землю, так путі Мої вищі за путі ваші, і думки Мої вищі за думки ваші. Як дощ і сніг сходить з неба і туди не повертається, але напуває землю і робить її здатною родити і вирощувати, щоб вона давала насіння тому, хто сіє, і хліб тому, хто їсть, – так і слово Моє, яке виходить з уст Моїх, – воно не повертається до Мене марним, але виконує те, що Мені угодно, і звершує те, для чого Я послав його” (Іс. 55:8-11).

Не раз пророк свідчить про милість Божу до упокорених і тих, хто кається. “Так говорить Господь: небо – престіл Мій, а земля – підніжжя ніг Моїх; де ж побудуєте ви дім для Мене, і де місце спокою Мого? Бо усе це створила рука Моя, і усе це було, – говорить Господь. А ось на кого Я спогляну: на смиренного і скрушеного духом і на того, хто тріпоче перед словом Моїм” (Іс. 66:1,2). “Він дає стомленому силу, і знеможеному дарує міцність. Стомлюються і юнаки і слабшають, і молоді люди падають, а ті, що надіються на Господа, оновляться у силі: піднімуть крила, як орли, потечуть – і не втомляться, підуть – і не зморяться” (Іс. 40:29-31).

“Тому будуть прославляти Тебе народи сильні; міста страшних племен будуть боятися Тебе, бо Ти був притулком бідного, притулком убогого у тяжкий для нього час, захистом від бурі, тінню від спеки; бо гнівне дихання тиранів було подібне до бурі проти стіни. Як спека в місці безводному, Ти приборкав буйство ворогів; як спеку тінню хмари, придушено тріумфування гнобителів. І зробить Господь Саваоф на горі цій для усіх народів трапезу з ситних страв, трапезу з чистих вин, з жиру кісток і найчистіших вин; і знищить на горі цій покривало, яке покриває усі народи, покривало, яке лежить на усіх племенах. Поглинена буде смерть навіки, і витре Господь Бог сльози з усіх облич, і зніме ганьбу з народу Свого по усій землі; бо так говорить Господь. І скажуть у той день: ось Він, Бог наш! на Нього ми уповали, і Він спас нас! Цей є Господь; на Нього уповали ми; радіймо і веселімось у спасінні Його!” (Іс. 25:3-9).

Останні 27 розділів Книги пророка Ісаї (Іс. 40-66 роз.) містять багато утішливих пророцтв, що стосуються новозавітних часів і оновлення світу після Загального Суду. От видіння нового Єрусалиму (Церкви), що височіє на Святій Горі: “Не чутно буде більше насильства в землі твоїй, спустошення і руйнування – у краях твоїх; і будеш називати стіни твої спасінням і ворота твої – славою. Не буде уже сонце служити тобі світлом денним, і сяйво місяця – світити тобі; але Господь буде тобі вічним світлом, і Бог твій – славою твоєю. Не зайде уже сонце твоє, і місяць твій не сховається, бо Господь буде для тебе вічним світлом, і закінчаться дні сумування твого. І народ твій весь буде праведний, навіки успадкує землю, – паросток насадження Мого, справу рук Моїх, для прославляння Мого” (Іс. 60:18-21).

Зміст Книги пророка Ісаї:

викриття гріхів Іуди (Іс. 1);
Суд Божий над світом і піднесенні Царства Божого (Іс. 2-3);
про Месію і спасіння залишку народу (Іс. 4);
про виноградник (Іс. 5);
видіння Господа Саваофа (Іс. 6);
конфлікт із Сирією і про народження Еммануїла (Іс. 7);
про дивне Немовля (Іс. 8-9);
про Ассирію (Іс. 10);
про Месію і Його Царство (Іс. 11);
хвала Богові (Іс. 12);
пророцтва про поганські царства, про Вавилон і антихриста (Іс. 13-14);
про Моав (Іс. 15);
про Самарію й Дамаск (Іс. 17);
про Ефіопію та Єгипет (Іс. 18-20);
пророцтво падіння Вавилону (Іс. 21);
пророцтво про нашестя на Іудею (Іс. 22);
про Тир (Іс. 23);
Суд над всесвітом і оновлення світу (Іс. 24-25);
воскресіння мертвих (Іс. 26);
продовження про виноградник (Іс. 27);
розмови про Самарію та Єрусалим (Іс. 28-29);
про Єгипет (Іс. 30-31);
про новозавітні часи (Іс. 32);
пророцтво про Ассирію (Іс. 33);
суд над народами і про благодать Божу (Іс. 34-35);
історична частина (Іс. 36-39);
пророцтво про кінець вавилонського полону і про Іоанна Хрестителя (Іс. 40,48);
пророцтво про царя Кира (Іс. 41 і 45);
Отрок Господній (Іс. 42);
розрада полоненим у Вавилоні (Іс. 43-44);
про падіння Вавилона (Іс. 46-47);
про Месію (Іс. 49-50);
відновлення Сиону (Іс. 51-52);
Месія, Котрий страждає (Іс. 53);
про покликання язичників у Царство Месії (Іс. 54-55);
про новозавітні часи (Іс. 56-57);
викриття лицемірів (Іс. 58-59);
слава Нового Єрусалиму (Іс. 60);
про Месію і новозавітні часи (Іс. 61-63);
молитва пророка за свій народ (Іс. 62);
покликання язичників до віри (Іс. 65);
тріумф Церкви і остаточний Суд над відступниками (Іс. 66).
Незважаючи на свій вік, Книга пророка Ісаї звучить, ніби написана вчора. Вона настільки змістовна, утішлива і поетична, що кожному християнину слід було б її мати своєю настільною книгою.

[*] Ісая означає “Господь спасає”

	Липень 2026
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
		1	2	3	4	5
6	7	8	9	10	11	12
13	14	15	16	17	18	19
20	21	22	23	24	25	26
27	28	29	30	31