Амос був бідного походження. Він народився у Фекої, що знаходився між Мертвим морем і Вифлеємом. Про своє пророче покликання він каже так: “Я не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори. Але Господь узяв мене від овець і сказав мені Господь: “іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля” (Ам. 7:14,15). Амос пророкував у Вефилі та інших містах Ізраїльського царства за часів царя Ієровоама II. Він був сучасником пророків Осії, Михея та Ісаї. То були роки відносного спокою і добробуту.
Будучи пастухом, пророк співчував утискам бідного населення, про утримання плати працівникам, про несправедливі вироки й хабарництво суддів, про розбещеність правителів, про недбалість священиків. У відновленні правосуддя пророк бачить першу умову для відвернення покарання Божого. За свої викриття пророк піддавався гонінням. Так, через підступи вефильського жерця Амасії, його навіть вигнали з цього міста.
У той час поганські держави і міста мали своїх богів-покровителів. Так само деякі євреї дивилися на Господа Бога як на своє місцеве божество, порівнюючи Його з фінікійським ідолом Ваалом й іншими божествами. Пророк Амос вселяв євреям, що влада Божа розповсюджується не лише на обрані народи, але й на весь всесвіт і що поганські божества – ніщо. Не лише євреї, але й усі народи відповідальні перед Богом за свої вчинки і будуть покарані за свої беззаконня. Таким чином, Амосова проповідь йшла далеко за межі Ізраїлю і була спрямована до едомлян, аммонитян і моавитян. Закликавши до віри єврейський народ, Господь цим явив йому особливу милість. Тому євреї повинні показувати добрий приклад сусіднім народам, і на Суді з них спитається більше, ніж з інших: “Слухайте слово це, яке Господь вирік на вас, сини Ізраїлеві, на все плем’я, яке вивів Я з землі Єгипетської, говорячи: тільки вас визнав Я з усіх племен землі, тому і стягну з вас за всі беззаконня ваші” (Ам. 3:1,2).
Бачив пророк, що внаслідок нечестя людей наближається духовний голод, який буде гірший за голод фізичний: “Ось настають дні, – говорить Господь Бог, – коли Я пошлю на землю голод, – не голод хліба, не спрагу води, але спрагу слухання слів Господніх. І будуть ходити від моря до моря і блукати від півночі до сходу, шукаючи слова Господнього, і не знайдуть його” (Ам. 8:11,12).
Зміст Книги пророка Амоса:
- викриття гріхів Ізраїлю і сусідніх народів (Ам. 1-2);
- викриття сильних світу цього, багатих і заклик до справедливості (Ам. 3-5);
- пророцтво про Суд Божий (Ам. 5:18-26);
- останні розділи (6-9) містять 5 видінь Суду Божого;
- на закінченні книги пророк Амос передбачає про духовне відродження людей.
- Значення пророцтв у людському житті
- Опис пророчої епохи
- Значення древніх пророків
- Викриття й розрада
- Книга пророка Іоїля
- Книга пророка Іони
- Книга пророка Амоса
- Книга пророка Осії
- Книга пророка Ісаї
- Книга пророка Михея
- Книга пророка Софонії
- Книга пророка Наума
- Книга пророка Аввакума
- Книга пророка Єремії
- Книга пророка Авдія
- Книга пророка Єзекиїля
- Книга пророка Даниїла
- Книга пророка Аггея
- Книга пророка Захарії
- Книга пророка Малахії
- Завершальний огляд змісту і значення пророчих книг