У хронологічному порядку Іоїль є першим пророком, який залишив нам запис своїх проповідей. Своє пророче служіння Іоїль проводив в Іудеї, ймовірно, за часів юдейських царів Іоаса та Амасії, 800 рр. до Р.Х. Іоїль називає себе сином Вафуїла. То були роки відносного спокою і благополуччя. Єрусалим, Сион, Храм єрусалимський, богослужіння – постійно на вустах пророка. Проте в лихах, що спіткали Іудею, – посусі й, особливо, страшному нашесті сарани пророк бачить початок суду Божого над єврейським народом і всіма людьми.
Головна вада, проти якої виступає пророк Іоїль – механічне, бездушне виконання обрядового закону. У той час благочестивий цар Іоас прагнув відновити релігію в Іудеї, але досяг успіху, головним чином, у зовнішньому її прояві. Пророк бачить попереду ще більше посилення поганських забобонів і подальше покарання Боже й тому закликає євреїв до щирого покаяння, кажучи: “Але і нині ще говорить Господь: наверніться до Мене всім серцем своїм у посту, плачу і риданні. Роздирайте серця ваші, а не одяг ваш, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкує про біди” (Іоїль 2:12,13). Нерідко в одному пророчому видінні Іоїля об’єднуються події, що віддалені одна від одної проміжками часу в багато століть, але є близькими в духовному плані.
Так, наприклад, у видінні Іоїля майбутній суд Божий над єврейським народом поєднується із судом Божим над всесвітом, що відноситься до кінця світу: “Нехай встануть народи і спустяться у долину Іосафата; бо там Я воссяду, щоб судити всі народи звідусюди. Пустіть у діло серпи, бо жниво дозріло; йдіть, спустіться, бо точило повне і підточилля переливаються, тому що злість їхня велика. Натовпи, натовпи у долині суду! бо близько день Господній до долини суду! Сонце і місяць потьмаряться і зірки втратять блиск свій. І прогримить Господь із Сиону, і дасть глас Свій з Єрусалима; здригнуться небо і земля; але Господь буде захистом для народу Свого й обороною для синів Ізраїлевих. Тоді пізнаєте, що Я Господь Бог ваш, Який живе на Сионі, на святій горі Моїй; і буде Єрусалим святинею, і не будуть вже іноплемінники проходити через нього” (Іоїль 3:12-17).
Але до Великого Суду над світом повинні статися зішесття Святого Духа і духовне оновлення народу Божого: “Виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння. І також на рабів і на рабинь у ті дні виллю від Духа Мого. І покажу знамення на небі і на землі: кров і вогонь і стовпи диму. Сонце перетвориться на темряву і місяць – на кров, перш ніж настане день Господній, великий і страшний. І буде: всякий, хто прикличе ім’я Господнє, спасеться…” (Іоїль 2:28-32).
Про це пророцтво Іоїля юдеям нагадав апостол Петро в день зішесття Святого Духа на свято П’ятидесятниці.
Зміст Книги пророка Іоїля:
- нашестя сарани (1:2-20);
- наближення Дня Господнього (2:1-11);
- заклик до покаяння (2:12-17);
- про Боже милосердя (2:18-27);
- про духовне відродження (2:28-32);
- пророцтво суду над усіма народами (3:1-17);
- і подальше благословення Боже (3:18-21).
- Значення пророцтв у людському житті
- Опис пророчої епохи
- Значення древніх пророків
- Викриття й розрада
- Книга пророка Іоїля
- Книга пророка Іони
- Книга пророка Амоса
- Книга пророка Осії
- Книга пророка Ісаї
- Книга пророка Михея
- Книга пророка Софонії
- Книга пророка Наума
- Книга пророка Аввакума
- Книга пророка Єремії
- Книга пророка Авдія
- Книга пророка Єзекиїля
- Книга пророка Даниїла
- Книга пророка Аггея
- Книга пророка Захарії
- Книга пророка Малахії
- Завершальний огляд змісту і значення пророчих книг